Ухвала суду № 30995430, 27.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.

справа № 2а-5193/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Ганноченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року

у справі № 2а-5193/09/0870

за: позовом Комунального науково – виробничого підприємства «Екоцентр»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

Встановила:

Комунальне науково – виробниче підприємство «Екоцентр» (далі – КНВП «Екоцентр) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0005491501/0 від 16.07.2009 на суму 11 864 гривень, з яких 11 299 гривень - сума донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, 565 гривень - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005491501/0 від 16.07.2009 та №0005491501/1 від 18.08.2009, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, якими визначено податкове зобов’язання комунальному науково-виробничому підприємству "Екоцентр", м. Запоріжжя у розмірі 11 864 гривень. .

Рішення суду обґрунтовано тим, що при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2008 року заниження податкового зобов’язання КНВП «Екоцентр» допущено не було.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулася з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-5193/09/0870 та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги позивача.

Відповідач вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Як вказує відповідач, приймаючи податкове повідомлення – рішення, податковий орган виходив з норм п.5.1 ст.5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181), відповідно до яких податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкова зазначає, що подаючи декларацію з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, позивач не врахував уточнюючий розрахунок показників декларації з податку на прибуток за 2008 року, де сума податкового зобов’язання, задекларованого платником податку у відповідному періоді, зменшена на 11299,0 грн. та дорівнює « 0» Тому сума податку до сплати (р.17) декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року за результатами перевірки складає 18954,0 грн., а не 7655 грн., як визначено платником податку.

Відповідно до п."в" пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у п."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, приймаючи оспорюване податкове повідомлення – рішення, податковий орган діяв у відповідності до норм п.п. «в» 4.2.2 п.4.2 ст.4 п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Представник позивача до суду не прибув. Про час та місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та інші матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, 03.07.2009 працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності КВНП "Екоцентр" за три квартали 2008 року, в ході якої встановлено факт завищення суми нарахованого податку за попередній податковий період на 11 299 гривень, внаслідок чого занижено суму податку до сплати на 11 299 гривень.

При цьому, при перевірці було встановлено, що в наданій 24.07.2009 декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року позивачем було самостійно нараховане податкове зобов'язання звітного періоду (р.14) у розмірі 11299 гривень. Після цього, 13.08.2008, надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де було зменшено податкове зобов'язання (р.7) на 11299 гривень, відповідно до чого, станом на 01.10.2009, сума нарахованого податку складає "0".

Згідно декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року від 03.11.2008, податкове зобов'язання звітного періоду (р.14) КНВП "Екоцентр" складає 18954 гривень, сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року (р.15) складає 11229 гривень, сума податку до сплати (р.17) складає 7655гривень. Перевіркою встановлено, що позивачем під час заповнення декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року не враховано уточнюючий розрахунок показників декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року, де сума податкового зобов'язання задекларована платником податку у відповідному періоді зменшена на 11299 гривень та дорівнює "0". Тому сума податку до сплати (р.17) в декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року - за результатами перевірки - складає 18954 гривень.

За результатами перевірки було складено акт №491/151/13623004 від 03.07.2009, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005491501/0 від 16.07.2009, яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 11864 гривень, з яких основний платіж - 11299 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 565 гривень.

З висновками податкового органу про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на прибуток не можна погодитись, виходячи з такого.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Згідно ст.10 цього Закону, п рибуток платників податку, включаючи підприємства, оподатковується за ставкою 25 % до об'єкта оподаткування.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті, відповідно до п.16.1 ст.16 Закону №334/94-ВР.

Форму декларації з податку на прибуток за спірний період затверджено наказом ДПА «України» від 29.03.2003 року №143 із змінами від 12.10.2005 року №448.

Згідно названої форми декларації, податкове зобов’язання звітного періоду визначається платником податків у рядку 14 – «Податкове зобов’язання звітного періоду».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи (а.с.31,32), податкове зобов’язання у рядку 14 податкової декларації визначено платником у сумі 18954 грн.00 коп.

За даними перевірки, здійсненої податковим органом, сума податкового зобов’язання повинна складати 18954,00 коп.

Відповідно до п."в" пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 цього Закону №2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у п."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з зазначеного, слід дійти висновку, що правових підстав для самостійного визначення податкового зобов’язання контролюючий орган у даному випадку не мав.

Посилання податкової на ту обставину, що платник податків невірно визначив суму податку до сплати (р.17 декларації), не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що при заповненні рядку 15 декларації (сума податку, нарахована за попередній податковий період), позивач не врахував уточнюючий розрахунок від 13.08.2008 року, яким суму податку зменшено на 11299 грн.

Однак, слід враховувати той факт, що КВНП "Екоцентр" було перераховано податок на прибуток підприємства у сумі 12 300 гривень, що був нарахований за півріччя, отже ця сума повинна бути відображена у рядку №16 декларації (суми надмірно сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати). Відомості щодо наявності переплати у декларації не містяться. В той же час, за їх наявності «сума податку до сплати» (ряд.17 декларації), повинна складати 7655,00 грн, що відповідає звітності платника.

Оскільки «суму податку до сплати» позивачем фактично не занижено, помилки, допущені платником податків у рядках 15 та 17 декларації, не можуть бути підставою для донарахування платнику податкового зобов’язання.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає як нормам матеріального права, зокрема п. «в» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, так і фактичним обставинам , які зумовлюють суму податку на прибуток, що підлягала сплаті КНВП «Екоцентр» за 3 квартал 2008 року, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, то, виходячи з норм ст. 200 КАС, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко