Ухвала суду № 30994062, 25.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 163626/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-5370/12/1370 за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000381521 від 06.06.2012 року, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в сумі 76903,53 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області № 0000381521 від 06.06.2012 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 70185,39 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області щодо розподілу та спрямування сум, сплачених комунальним підприємством «Червонограджитлокомунсервіс» платіжними дорученнями з конкретним призначенням платежу. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає її прийнятою з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує на те, що у зв'язку із наявністю у Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс" значного податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, кошти сплачені підприємством самостійно та кошти сплачені внаслідок вжитих податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу позивача, в 2012 році скеровувалися на погашення податкових зобов'язань, обов'язок сплати яких наступив у 2009 році. Суми, вказані у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні повністю відповідають реальним обставинам сплати позивачем податкових зобов'язань у 2012 року, коли у силу виконання п. 87.9 ст. 87 ПК України, сплачені позивачем кошти зараховувались в рахунок погашення податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями за 2009 рік.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апелянт у судове засідання 25.04.2013 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили у її задоволенні відмовити, а рішення від 11.09.2012 р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс» зареєстровано Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області 10.09.2001 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 536070. Позивача узято на облік в органах ДПС 25.10.2001 року за № 925, що підтверджено довідкою № 925 від 25.10.2001 року.

30.05.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби проведено перевірку комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» на предмет дотримання вимог ст. 57 Податкового кодексу України за період з 30.12.2009 року по 24.05.2012 року, про що складено Акт № 635/102/15-016/31616100 від 30.05.2012 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 57 Податкового кодексу України. Позивач в порушення вимог ст. 57 Податкового кодексу України сплатив суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою, що є більшою 30 календарних днів у сумі 492834 грн.

06.06.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 635/102/15-016/31616100 від 30.05.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000381521, яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, визначеного п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 846 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 492834 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 98566,80 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2. пункту 4.2., а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до п. п. „а" підп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1. ст. 5 згаданого Закону, встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 7.7. статті 7 згаданого Закону передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог п. п. 7.1.1. п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи із вищезазначеного, право визначати призначення платежу до набрання чинності Податковим кодексом України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. п. 16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив податок на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року в сумі 350926,95 грн., що підтверджено копіями платіжних доручень, у яких вказано призначення платежу «ПДВ за 11.2009 р.», «ПДВ за 09.2009 р.» та «ПДВ за 12.2009 р.», проте органом державної податкової служби було самостійно змінено призначення цього платежу під час перерахування коштів до бюджету, що відображено в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки до набрання чинності Податковим кодексом України податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, тому самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-5370/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.