Ухвала суду № 30994036, 25.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 174321/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-0770/2226/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Барва" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У липні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 24.01.2012 року № 0003062340 (про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 350528,00 грн.), від 24.01.2012 року № 0003072340 (про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10144,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.) та від 05.04.2012 року № 0003792340 (про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10144,00 грн.).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує на те, що перевіркою встановлено порушення підприємством ч.5 ст.203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг, які не були передані в порушення ст.ст. 655, 656 662 ЦК України. Тому, господарські відносини, які були здійснені від імені підприємств, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та є нікчемними.

Апелянт у судовому засіданні дав пояснення аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити, а рішення від 19.09.2012 р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, документальною невиїзною перевіркою, проведеною Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області проведено перевірку ТОВ "Барва" щодо правомірності нарахування сум ПДВ по операціях з контрагентом ТОВ "Укр-Ресурс" за січень 2011 року та встановлено порушення: 1. п. 198.1, п. 198.3 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та згідно ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що договори між ТОВ "Укр-Ресурс" та ТОВ "Барва" є нікчемними (недійсними в силу закону), в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 340419,00 грн., внаслідок чого донараховано ПДВ до сплати в розмірі 350527,00 грн. та зменшено значення рядка 26 за січень 2011 року в сумі 10144,00 грн.

ТОВ "Барва" надано Мукачівській ОДПІ заперечення до акту перевірки (а.с.24-27), та в матеріалах справи відсутні дані про розгляд заперечень, однак, згідно пояснень представників сторін, акт перевірки залишено без змін.

Зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 12.01.2012 року за № 24/23-1/20445649, перевіркою встановлено наступне:

ТОВ "Барва" в січня 2011 року здійснювало господарські операції з ТОВ "Укр-Ресурс", на підставі договору постачання віл 01.12.2010 року за № 01/12/10 (згідно якого та на виконання якого, ТОВ "Барва" придбано від ТОВ "Укр-Ресурс" в січні 2011 року 530,46 тонн сої на загальну суму 2342511,36 грн., в т.ч. ПДВ -390418,56 грн.), суму ПДВ включено до складу податкового кредиту в січнф 2011 року.

Мукачівською ОДПІ отримано матеріали щодо встановлення нікчемних правочинів від ДПІ у Приморському районі м. Одеси (лист 11.04.2011 року № 21238/7/23-4 (ел.файл trz00b4f.f53), згідно яких встановлено, що у ТОВ "Укр-Ресурс" відсутні основні засоби, технічних персонал, виробничі активи, складські приміщення, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання угоди з контрагентами за січень 2011 року мають ознаки нікчемності (а.с.21).

На підставі наведеного, актом Мукачівської ОДПІ від 12.01.2012 року за № 24/23-1/20445649 встановлено, що договори між ТОВ "Укр-Ресурс" та ТОВ "Барва" є нікчемними (недійсними в силу закону), внаслідок порушення п. 198.1, п. 198.3 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та згідно ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 340419,00 грн., внаслідок чого донараховано ПДВ до сплати в розмірі 350527,00 грн. та зменшено значення рядка 26 за січень 2011 року в сумі 10144,00 грн.

На підставі акту від 12.01.2012 року за № 24/23-1/20445649, 24 січня 2012 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0003062340 (а.с.13) про збільшення ТОВ "Барва" суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 350528,00 грн. (основний платіж -350527,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.; та № 0003072340 (а.с.14) про зменшення ТОВ "Барва" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 10144,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження та прийнятого ДПС у Закарпатській області рішення про результати розгляду скарги від 02.04.2012 року за № 513/10/10-244 (а.с.28-32, яким частково скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.01.2012 року за № 0003072340 в частині 1,00 грн. штрафної санкції, в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення та податкове повідомлення - рішення від 24.01.2012 року за № 00030672340 в цілому - залишено без змін), 5 квітня 2012 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0003792340 (а.с.15) про зменшення ТОВ "Барва" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 10144,00 грн.

Аналізуючи нормативно-правові акти по даній справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Підпунктами 198.1. - 198.3. ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу. Зокрема, згідно із п. 201.4. ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно із п. 201.7. ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а тому, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім цього, відповідачем не було надано доказів, що вказані правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Факт реальності проведення операцій ТОВ "Барва" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами та документами, що підтверджують якість та кількість товару поставленого позивачу, а саме: податковою накладною від 27.01.2011 року за № 2, договором № 01/12/10 від 01.12.2010 року, специфікацією до договору поставки № 01/12/10 від 01.12.2010 року за № 2 від 19.01.2011 року, рахунком - фактурою № СФ-0000004 від 27.01.2012 року, видатковою накладною № РН-0000002 від 27.01.2012 року, актом приймання - передачі від 27.01.2012 року, договором комісії від 01.12.2010 року за № К1031-р з додатковою угодою до нього від 28.01.2011 року, специфікацією до договору, актом приймання -передачі від 27.01.2012 року, рахунком - фактурою СФ-0000002 від 18.03.2011 року, біржевим контрактом №09/01-11 Е від 21.01.2011 року з додатками до нього (зовнішньоекономічний контракт, доповнення до контракту, посвідчення про реєстрацію), ВМД № 500060702/2011/000956 (а.с.66-67), податковою накладною від 18.03.2011 року за № 1, звітами, актами комісіонера підтверджено продажу партії товару (соя) у кількості 530,46 тонн іноземній фірмі Messr.Alfred C. Toepfer International Gmbh (Германія) через комісіонера ТОВ "Югос" та ексорт такої за межі митної території України (а.с. 36-57).

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем - ТОВ "Барва" з ТОВ "Укр-Ресурс", що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-0770/2226/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.