Рішення № 30991314, 19.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.13 Справа№ 914/587/13-г

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 54799,23грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

Від позивача: Коваль Н.Г. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця», м.Львів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області про стягнення 54799,23грн. основного боргу.

Заявою від 03.04.2013р. (вх. №10399/13 від 04.04.2013р.) збільшено розмір позовних вимог, а саме: позивач просить стягнути з відповідача 4234,88грн. 3% річних та 3470,40грн. індексу інфляції. Вказана заява прийнята судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.02.2013р. Ухвалою суду від 26.02.2013р. розгляд справи відкладено на 26.03.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 26.03.2013р., враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 04.04.2013р. Ухвалою суду від 04.04.2013р. задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.04.2013р. В судовому засіданні 17.04.2013р. оголошено перерву для надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи і подати витребувані судом документи.

Представнику позивача роз'яснено його права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

У судовому засіданні 19.04.2013р. представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (вх. №10399/13 від 04.04.2013р.). Ствердив, зокрема, що в період з 09.04.2010р. по 21.04.2011р. ПрАТ АСК «Скарбниця» виписало відповідачу - ТзОВ «Лев Транс» договори страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до додаткових угод, укладених в квітні 2010 та 2011 років загальна вартість договорів склала 87560,00грн. Також додатковими угодами встановлювались строки сплати страхових премій відповідачем. Внаслідок невиконання ТзОВ «Лев Транс» взятих на себе за договорами зобов'язань у повному обсязі у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 77368,50грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків. На погашення вказаної заборгованості відповідач у 2011-2012 роках здійснив ряд платежів на загальну суму 22569,77грн., що підтверджується листами відповідача. Після того як виплати припинились, позивач у грудні 2012 року звертався до ТзОВ «Лев Транс» з претензією про погашення заборгованості, однак зі сторони відповідача не надходило жодних заперечень чи оплат. Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість відповідача становила 54799,23грн. Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 4234,88грн. 3% річних та 3470,40грн. індексу інфляції, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судовому засіданні 19.04.2013р. повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 11.02.2013р., 26.02.2013р., 26.03.2013р. та 04.04.2013р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що, зокрема, підписом представника відповідача засвідчено факт ознайомлення з оголошенням перерви в судовому засіданні 17.04.2013р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

В період з 09.04.2010р. по 21.04.2011р. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» на виконання своєї статутної діяльності виписала Товариству з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» 22 договори страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена карта», що підтверджується підписаними сторонамиДодатковою угодою №2 до страхового сертифікату «Зелена карта» UA 074 №7023352, UA 074 №70223353, UA 074 №7023354, UA 074 №7023355, UA 074 №7023453, UA 074 №7023454, UA 074 №7023455, UA 074 №7023456, UA 074 №7023457, UA 074 №7023458 від 09.04.2010р., Додатковою угодою №2 до страхового сертифікату «Зелена карта» UA 074 №7847929, UA 074 7847930, UA 074 №7847931, UA 074 №7847932, UA 074 №7847933, UA 074 №7847934, UA 074 №7847935, UA 074 №7847936, UA 074 №7847938 від 06.04.2011р. та Додатковою угодою до страхового сертифікату «Зелена карта» UA 074 №7847642, UA 074 №7847643 від 21.04.2011р.

Внаслідок невиконання передбаченого угодами обов'язку по сплаті страхової премії у повному обсязі у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 15.11.2011р. становила 77368,50грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 15.11.2011р.

В період з 07.12.2011р. по 16.05.2012р. ТзОВ «Лев Транс» здійснивши платежі на загальну суму 22569,27грн, частково погасивши вказану заборгованість, про що повідомив ПрАТ АСК «Скарбниця» листами вих.№07-1 від 07.12.2011р., вих.№01-1 від 01.03.2012р., вих.№17-1 від 17.04.2012р. та вих.№16-1 від 16.05.2012р.

Позивач 28.12.2012р. надіслав на адресу відповідача претензію №689, якою повідомив, що непогашена сума заборгованості станом на 28.12.2012р. становить 54799,23грн. та просив в 30 денний термін після отримання претензії погасити заборгованість.

Однак до моменту звернення з ПрАТ АСК «Скарбниця» з позовною заявою до суду, ТзОВ «Лев Транс» відповіді на вказану претензію не надав, оплату заборгованості не провів.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 09.04.2010р., Додаткової угоди №2 від 06.04.2011р., Додаткової угоди від 21.04.2011р., їх предметом є надання страховиком (ПрАТ АСК «Скарбниця») страхувальнику (ТзОВ «Лев Транс») послуг по страхуванню цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в країнах - членах міжнародної системи страхування «Зелена карта».

Загальна сума страхової премії, за п.2 Додаткової угоди №2 від 09.04.2010р. складає 39380,00грн., за п.2 Додаткової угоди №2 від 06.04.2011р. - 40150,00грн., за п.1 Додаткової угоди від 21.04.2011р. - 8030,00грн.

Відповідно до п.4.2 кожної з вказаних додаткових угод, страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхову премію згідно з п.2.3 угоди, якщо інше не передбачене угодою.

Як визначено п.2.3 Додаткових угод №2 від 09.04.2010р. та 06.04.2011р., п.2.2 Додаткової угоди від 21.04.2011р., оплата страхового платежу проводиться одразу після підписання страхувальником страхового сертифікату «Зелена карта» готівкою в касу страховика або по перерахунку на розрахунковий рахунок страховика протягом 2 днів після підписання угоди.

Згідно з п.5.1 кожної з додаткових угод, сплата страхових премій, за домовленістю сторін, може здійснюватись шляхом їх розтермінування згідно визначеного страховиком в угоді графіку. Такі графіки встановлені у п.2.5. Додаткових угод №2 від 09.04.2010р. та 06.04.2011р. і в п.2.4 Додаткової угоди від 21.04.2011р.

З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути з відповідача 54799,23грн. заборгованості за вказаними угодами, 4234,88грн. 3% річних та 3470,40грн. індексу інфляції, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Окрім цього ПрАТ АСК «Скарбниця», просить стягнути з відповідача 5500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.352 ГК України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Як передбачено ст.979 ЦК України та ч.1 ст.354 ГК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч2. ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 54799,23грн. заборгованості за договорами обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

В частині стягнення 4234,88грн. 3% річних та 3470,40грн. індексу інфляції, суд вважає за доцільне здійснити перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум станом на 04.04.2013р. виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, загальна вартість укладених сторонами додаткових угод від 09.04.2010р., від 06.04.2010р. та від 21.04.2010р. складала 87560,00грн. З підписаного сторонами акту звірки вбачається, що станом на 15.11.2012р. за ТзОВ «Лев Транс» рахується дебіторська заборгованість в сумі 77368,50грн., що свідчить про часткову оплату за вказаними договорами. Окрім цього, з поданої ПрАТ АСК «Скарбниця» оборотно-сальдової відомості за період 15.11.2011-25.03.2013р. вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість за кожною з додаткових угод.

Позивачем, у проведених нарахуваннях індексу інфляції та 3% річних неправильно визначено строк, з якого почато нарахування зазначеного стягнення, оскільки не враховано погоджені сторонами та закріплені у додаткових угодах графіки розтермінування сплати страхових премій, а також не взято до уваги, що розмір заборгованості у період, протягом якого проводились вказані нарахування, зменшувався внаслідок часткового погашення заборгованості відповідачем, а отже сума на яку проводяться такі нарахування є динамічно змінною. Окрім цього суд звертає увагу позивача на те, що загальна кількість днів у 2012 році становила не 365, як звично, а 366 днів, що необхідно враховувати для правильного визначення розміру 3% річних.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вже зазначалось, нарахування індексу інфляції та 3% річних необхідно проводити з врахуванням закріплених у додаткових угодах графіків сплати страхових премій, однак у поданих позивачем документах не відображено здійсненої ТзОВ «Лев Транс» часткової оплати за вказаними угодами у ці періоди, що унеможливлює проведення такого розрахунку. З огляду на це, суд вважає, що безспірне право на нарахування індексу інфляції та 3% річних за заборгованістю по вказаних угодах виникло у позивача з дня наступного за кінцевою датою сплати страхових премій згідно з графіками, закріпленими у кожній з них.

Розмір страхового платежу за Додатковою угодою №2 від 09.04.2010р. - 39380,00грн. Кінцевою датою сплати страхових премій згідно вказаного графіку є 16.01.2011р. З огляду на це безспірне право на нарахування індексу інфляції та 3% річних за заборгованістю по вказаній угоді виникло у позивача з з 17.01.2011р. Відповідно до оборотно-сальдової відомості за період 15.11.2011-25.03.2013р., заборгованість відповідача по страхових полісах UA 074 №7023352, UA 074 №70223353, UA 074 №7023354, UA 074 №7023355, UA 074 №7023453, які є предметом вказаної додаткової угоди, становить 33203,00грн. За період з 15.11.2011р. по 25.03.2013р. оплата вказаної заборгованості відповідачем не проводилась. Однак, суд не може встановити яким чином відбувалось часткове погашення суми заборгованості до 15.11.2011р., коли сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків.

Виходячи з вищенаведеного та провівши необхідні розрахунки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1378,15грн. 3% річних та 66,41грн. індексу інфляції, нарахованих за період з 15.11.2011р. по 03.04.2013р. включно.

Розмір страхового платежу за Додатковою угодою №2 від 06.04.2011р. - 40150,00грн. Кінцевою датою сплати страхових премій згідно вказаного графіку є 16.01.2012р. З огляду на це безспірне право на нарахування індексу інфляції та 3% річних за заборгованістю по вказаній угоді виникло у позивача з 17.01.2012р.

Відповідно до вказаної оборотно-сальдової відомості за період 15.11.2011-25.03.2013р., заборгованість відповідача по всіх страхових полісах, які є предметом вказаної додаткової угоди, становить 17580,73грн. Провівши перерахунок з врахуванням проплат, здійснених ТзОВ «Лев Транс» 07.12.2011р., 29.02.2012р., 17.04.2012р. та 16.05.2012р. та зарахованих позивачем на погашення заборгованості за вказаною додатковою угодою, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 763,26грн. 3% річних та 0,46грн. індексу інфляції, нарахованих за період з 17.01.2012р. по 03.04.2013р. включно.

Розмір страхового платежу за Додатковою угодою від 21.04.2011р. - 8030,00грн. Кінцевою датою сплати страхових премій згідно вказаного графіку є 05.02.2012р. З огляду на це безспірне право на нарахування індексу інфляції та 3% річних за заборгованістю по вказаній угоді виникло у позивача з дня наступного за кінцевою датою сплати страхових премій згідно графіку, тобто з 06.02.2012р.

Відповідно до вказаної оборотно-сальдової відомості за період 15.11.2011-25.03.2013р., заборгованість відповідача по страховому полісу UA 074 №7847642, який є предметом вказаної додаткової угоди, становить 4015,00грн. За період з 15.11.2011р. по 25.03.2013р. оплата вказаної заборгованості відповідачем не проводилась.

Провівши необхідні розрахунки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 139,29грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.02.2012р. по 03.04.2013р. включно. Суд відмовляє у стягненні індексу інфляції за вказаний період оскільки, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці, тобто, мала місце не інфляція, а дефляція (інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.). Судом встановлено, що в даний період, переважав від'ємний показник індексу інфляції, а отже знецінення грошових коштів, своєчасно не сплачених відповідачем за вказаними додатковими угодами, внаслідок інфляційних процесів не відбулось.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.

З аналізу договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №001/13(ск) від 01.02.2013р. випливає, що надання юридичної (правової) допомоги та її об'єм безпосередньо пов'язані із даною справою і її розглядом в господарському суді. Витрати позивача документально підтверджуються вказаним договором про надання про надання правової допомоги (адвокатських послуг), довіреністю від 01.02.2013р., яка уповноважує адвоката Коваля Н.Г. представляти інтереси ПрАТ АСК «Скарбниця», копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1813, копією підписаного сторонами акту виконаних робіт №001/13(ск) від 01.04.2013р., копією платіжного доручення №879 від 03.04.2013р., яким дані послуги оплачені позивачем в повному обсязі в розмірі 5500,00грн. та банківською випискою від 03.04.2013р.

Відповідно до п.6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування таких витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд, врахувавши тривалість розгляду та складність справи, участь конкретного представника у судових засіданнях, вважає за необхідне обмежити розмір оплати послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи сумою 2000,00грн.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на нього, згідно з ч.2 ст.49 ГПК України, якою передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Сторони зобов'язані виконувати вказівки суду щодо вчинення процесуальних дій, необхідних для вирішення спору.

Так, ст.65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках під час підготовки справи до розгляду зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них певні документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. Про покладання певних обов'язків на сторону суд повинен зазначати в ухвалі про порушення провадження у справі або про відкладення розгляду справи.

Так, ухвалами суду від 11.02.2013р., 26.02.2013р., 26.03.2013р. та 04.04.2013р. відповідача зобов'язано надати суду документально та нормативно обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, витяг (довідку) державного реєстратора про внесення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на лютий 2013 року, акт звірки взаєморозрахунків. Всупереч вимогам ухвал суду, такі документи ТзОВ «Лев Транс» до моменту вирішення спору по суті не подано, хоча судом створювались всі необхідні умови для їх виконання, зокрема, за клопотанням відповідача (вх.№8475/13 від 26.03.2013р.) ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи відкладено, в судовому засіданні 17.04.2013р. оголошено перерву за усним клопотання відповідача, для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи і подати витребувані судом докази. Представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 17.04.2013р., про що свідчить відповідна відмітка. уадповідачаих вимог - відмовити.у умів доходів громадян про що свідчить відповідна відміткацевою датою сплати страхових премій,Неподання відповідачем витребуваних судом документів з неповажних причин та незабезпечення явки повноважного представника у судових засіданнях 26.02.2013р., 26.03.2013р., 04.04.2013р. та 19.04.2013р., розцінюється господарським судом як зловживання останнім своїми процесуальними правами, що спрямоване на затягування судового процесу.

Таким чином, за ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, на підставі п.5 ст.83 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «Лев Транс» штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, п.5 ст.83, ст.ст. 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, вул.Кривоноса, буд.3, код ЄДРПОУ 35472228) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» (м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5, код ЄДРПОУ 13809430) 54799,23грн. основного боргу, 2280,70грн. 3%річних, 66,87грн. індексу інфляції, 1720,50грн. судового збору та 2000,00грн. оплати послуг адвоката.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, вул.Кривоноса, буд.3, код ЄДРПОУ 35472228) в доход державного бюджету за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, штраф в розмірі 510,00грн.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 24.04.2013р.

Суддя Щигельська О.І.