Ухвала суду № 30988004, 18.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р. Справа № 148234/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсна компанія " на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-1571/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсна компанія " до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0000522301, №0000532301 від 23.09.2011 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурсна компанія" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує на те, що на час здійснення господарських операцій контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Дані документи в повній мірі підтверджували можливість здійснення контрагентами будівельної діяльності та їхнє право виписувати податкові накладні. ТзОВ «Ресурсна компанія» не наділено повноваженнями іншим чином перевірити правовстановлюючі документи контрагентів. На думку апелянта, покупець не може нести відповідальності ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у реєстрі чи інших документах за умови необізнаності щодо неї.

Представник позивача у судовому засіданні дав пояснення аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 18.04.2013 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ в Надвірнянському районі проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ „Ресурсна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року про що складено Акт перевірки №1280/23-32446237 від 09.09.2011 року (том 1, а.с.131-166). Терміни проведення планової виїзної документальної перевірки продовжувались з 27.05.2011 року по 02.06.2011 року у зв'язку із втратою платником податків документів податкового та бухгалтерського обліку, необхідних для проведення планової виїзної документальної перевірки, а згідно з наказом ДПІ в Надвірнянському районі від 31.05.2011 року за №415 переносились до дати відновлення та надання платником податків до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку, в межах строків, визначених п.44.5 Податкового кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3. п.5.2.1 п.5.2 ст.5 пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток в сумі 1367703,00 грн., а також виявлено порушення п.1.3 ст.1, пп.7.2.3. п.7.2. пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. пп.7.7.1., п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(із змінами та доповненнями), п.п.198.3., 198.6., ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 951935,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000522301 від 23.09.2011 року згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1570362,00 грн., з яких 1367703,00 грн. - за основним платежем та 202659, грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000532301 від 23.09.2011р., згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1189919,00 грн., з яких 951935,00 грн. - за основним платежем та 237984, грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували встановлені відповідачем обставини про відсутність у позивача первинних бухгалтерських та інших документів, які б підтверджували правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатами господарської діяльності з такими контрагентами як ПП "Зорк", ТОВ "Магнітка 921", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Промтехметал", ЗАТ НВП "Укрзахіденерго", ТзОВ "Будівельна компанія "Комфорт буд-1", ТзОВ "Транс-Буд-Технологія", ПП "Одеська технопромислова група", ПП "Воллі", ПП "Еконергобуд", ТзОВ "Бакумпостач", ТзОВ "Укрбізнесфін", ТзОВ "Крафт-ЛВ", ПП "Констракшн Груп", ПП "Міоком", ПП "Аеромакс-Сервіс", ТОВ "Карпати Дім 2010". Крім цього, відповідачем використовувались матеріали та акти зустрічних перевірок по контрагентах, з якими позивач проводив господарські операції.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 04.13 Декларацій "інші витрати", за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 1842104 грн., по причині відсутності підтверджуючих первинних документів та згідно пояснень посадових осіб, також встановлено, що товариством за перевірений період до складу інших витрат віднесені повернута поворотна фінансова допомога в сумі 1811550 грн. (що не підтверджено первинними документами) та банківські послуги в сумі 30554 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 04.13 Декларацій "інші витрати", за 2010 рік та І-й кв. 2011 року в сумі 1842104 грн. на підставі даних податкових декларацій та усних пояснень директора товариства встановлено завищення, задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій "інші витрати" всього в сумі 1811550 грн., у тому числі за ІІ-й кв. 2010 року в сумі 891000 грн., та ІV-й кв. 2010 року - в сумі 920550 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурсна компанія" за 2010 рік та 1-й кв. 2011 року завищено задекларовані показники у рядку 04.13 Декларацій "інші витрати", так як на момент закінчення перевірки по даний час позивачем не підтверджено витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена позиція відповідача суперечить законодавчим нормам України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон №168) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Законом № 168 статус податкової накладної визначено як податковий та розрахунковий документ, що виписується на кожну повну, або часткову поставку товарів і підлягає зберіганню.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 передбачено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. В той же час, норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному, періоді відповідних сум податків.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник; податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами послугами.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з відповідними реквізитами. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживалися належні заходи щодо поновлення первинних документів, які б підтвердили товарність операцій між зазначеними вище контрагентами те немає інших доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, що, у матеріалах справи є належні докази на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності та ухилення від сплати податків.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсна компанія" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-1571/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.