Рішення № 30987107, 23.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 р. Справа №917/415/13-г

За позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго"

до Великобагачанської друкарні

про стягнення 13202,38 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення 13202,38 грн., з яких борг за спожиту теплову енергію складає 11700,00 грн., річні - 376,06 грн., пеня -1126,32 грн.

16.04.2013р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 44).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. 43).

Відповідач відзиву на позов не надав в зв'язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 11700,00 грн. основного боргу за спожиту в період з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. теплову енергію, 1126,32 грн. пені та 376,06 грн. річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань з оплати теплової енергії по договору №7 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 11.10.2004р. (далі - договір, копія договору -а.с. 7-10).

Згідно п.1 договору виробник (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах до точки розподілу, а споживач (відповідач) зобов’язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором та додатками до нього, які є невід’ємною частиною договору. Відповідно до п. 6.4 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 01.11.2011р. (а.с. 11), споживач зобов'язується проводити оплату рахунків не пізніше 10 числа звітного місяця.

На підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії позивачем надано копії актів приймання-передачі теплової енергії, рахунки на оплату послуг (а.с. 29-32).

Відповідач жодних заперечень щодо обсягів спожитої теплової енергії не надав.

Твердження позивача щодо часткової оплати відповідачем за послуги теплопостачання в сумі 4 760,08 грн. підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 33-34).

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у зазначеній в позові сумі -11700,00 грн. підтверджується також двостороннім актом звірки розрахунків станом на 09.04.2013р. (а.с. 46).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 11700,00 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актом звірки, та не заперечується відповідачем, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 1126,32 грн. пені та 376,06 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Отже вимога позивача про стягнення річних в сумі 376,06 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату використаної теплової енергії споживач, крім суми заборгованості сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Вимога позивача про стягнення пені правомірна, але розмір пені завищено. Згідно розрахунку позивача (а.с.17) пеня за прострочення зобов'язання по оплаті послуг за січень, лютий, березень, квітень 2012 р. нарахована за періоди прострочення відповідно з 11.02.2012 по 11.08.2012р., з 11.03.2012 по 11.09.2012р., з 11.04.2012 по 11.10.2012р., з 11.05.2012 по 11.11.2012р., тоді як пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, як зазначалося вище, споживач (відповідач) за умовами договору зобов'язується проводити оплату рахунків не пізніше 10 числа звітного місяця, то відповідно перебіг визначеного п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку розпочинається 11 числа відповідного місяця та закінчується 10 числа шостого місяця від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 1121,47 грн. за період з 11.02.2012 по 10.08.2012р., з 11.03.2012 по 10.09.2012р., з 11.04.2012 по 10.10.2012р., з 11.05.2012 по 10.11.2012р. В решті суми пені, нарахованої за період, що виходить за межі визначеного ГК України шестимісячного строку, позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав, доводи і докази позивача не спростував та підтвердив доводи позивача в акті звірки розрахунків (а.с. 46).

Таким чином позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43,49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Великобагачанської друкарні (38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул Леніна, 14, р/р 26006540005 в АБ “Полтавабанк” м. Полтава, МФО 331489, ідентифікаційний код 02468144) на користь обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (37600, м. Миргород, пров.Луговий, 11, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 331401, ідентифікаційний код 25682207) 11700,00 грн. боргу спожиту теплову енергію, 376,06 грн. річних, 1121,47 грн. пені, 1719,87 грн. судового збору.

3. Врешті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя K.В. Тимошенко

Повне рішення складено 29.04.2013р.