Постанова № 30986639, 15.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа№ 5011-18/17662-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.04.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» та публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року (повний текст підписано 22.01.2013 року)

у справі № 5011-18/17662-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»

до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд»

про стягнення 155 653,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі № 5011-18/17662-2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу. В решті позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 114 151,11 грн. заборгованості, 1 502,46 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 173,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позов без розгляду.

В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 13.02.2013 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №5011-18/17662-2012 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Крім того, не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, збільшивши розмір основного боргу на 20 000,00 грн. та стягнути заявлену суму основного боргу у розмірі 134 151,11 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 р.

Ухвалою від 03.04.2013 року Київським апеляційним господарським судом поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу, замінено найменування відповідача на публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», призначено розгляд справи №5011-18/17662-2012 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» на підставі ст. 96 ГПК України надало суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі №5011-18/17662-2012 залишити без задоволення.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях, в яких надав свої пояснення та заперечив проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі відповідача з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, а також підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі ТОВ «Південна Промислова Компанія» та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року змінити та стягнути заявлену суму основного боргу у розмірі 134 151,11 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 року.

Відповідач повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників учасників процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача в судовому засіданні.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2011 року між дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (продавець) було укладено договір №048 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого продавець зобов'язується у 2011-2012 році поставити покупцю товари, зазначені в оголошенні про проведення відкритих торгів, а покупець - прийняти і оплатити такі товари (а.с. 9-11).

Найменування товару - провід та кабель ізольовані, код за ДК 016-97 (31.20.1), кабельно-провідникова продукція. Номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та кількість товарів зазначаються згідно специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.п. 1.2-1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сторонами узгоджено, ціна цього договору становить 424 601,09 грн., в тому числі: податок на додану вартість 70 766,85 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з дня поставки йому товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Термін поставки товарів: протягом одного року з дати підписання договору (п. 5.1 договору).

За умовами п. 5.5 договору, конкретна кількість продукції, що підлягає поставці, її номенклатура та асортимент, місце знаходження приоб'єктного складу покупця, вантажоотримувачі та платники визначаються покупцем в односторонньому порядку та вказуються ним в заявці на поставку.

Згідно з п. 5.8 договору, термін поставки товару може бути продовжений на 1 рік у разі виникнення об'єктивних обставин, що спричинили затримку його виконання, втому числі форс-мажор, затримки з фінансуванням видатків покупця.

Відповідно до п. 6.1.1 договору передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості поставленого товару в порядку і на умовах установлених договором.

У п. 7.3 договору зазначено, що в разі порушення покупцем зобов'язань по сплаті вартості продукції він несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не більше 2 років (п. 10.1 договору).

Додатком №1 до договору слугує специфікація №1, в якій зазначається назва предмету закупівлі, його кількість та вартість (а.с. 12-13).

Позивач на протязі дії договору виконував взяті на себе зобов'язання, постачав відповідачеві товар, який зазначався у специфікації.

У зв'язку з поставкою товару, на підставі рахунку-фактури №Ю-0004836 від 18.06.2012 року, відповідачу для оплати були надані видаткові накладні №Ю-00004248 від 25.06.2012 року на суму 69 019,39 грн. та №Ю-00004247 від 25.06.2012 року на суму 105 131,72 грн., що становить загальну суму 174 151,11 грн. (а.с. 14-19).

31.10.2012 року платіжним дорученням №1672 відповідачем було сплачено лише 20 000,00 грн. вартості поставленого товару (а.с. 64).

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ДК «Укртрансгаз» (нині - ПАТ «Укртрансгаз») в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» про стягнення 154 151,11 грн. основного боргу, 1 502,46 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми та 3 113,08 грн. витрат по сплаті судового збору.

15.01.2013 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що 28.11.2012 року відповідач сплатив на користь позивача суму у розмірі 20 000,00 грн., тому товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» просить стягнути з відповідача 134 151,11 грн. основного боргу, 1 502,46 грн. трьох відсотків річних та 3 113,08 грн. судового збору.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. суми основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору. Також судом першої інстанції в решті позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 114 151,11 грн. заборгованості, 1 502,46 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 173,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неправильним застосуванням норм процесуального права. Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що під час подання позовної заяви до суду на адресу відповідача не були надіслані копії документів, які були зазначені у додатку до позову. На думку відповідача, судом першої інстанції в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України не було повернуто позовну заяву ТОВ «Південна Промислова Компанія» без розгляду.

Мотивуючи підстави подання апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Згідно з доводами позивача, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було зроблено хибний висновок щодо суми основного боргу та вирішено, що сплата боргу у сумі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1672 від 31.10.2012 року була після подачі позову та зменшує суму боргу до 114 151,11 грн., натомість сума боргу становить 134 151,11 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід змінити з наступних підстав.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Нормами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В процесі судового розгляду було встановлено, що у червні 2012 року позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 174 151,11 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи довіреність №359 від 19.06.2012 року, видаткові накладні №Ю-00004248 від 25.06.2012 року на суму 69 019,39 грн. та №Ю-00004247 від 25.06.2012 року на суму 105 131,72 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було лише частково погашено суму боргу по оплаті за поставлений товар:

- 31.10.2012 року у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1672 від 31.10.2012 року;

- 28.11.2012 року у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1792 від 28.11.2012 року.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія».

Таким чином, враховуючи часткову оплату суми боргу 31.10.2012 року в розмірі 20 000,00 грн. та 28.11.2012 року в розмірі 20 000,00 грн., сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Південна Промислова Компанія» на день звернення позивача з позовом до суду, а саме 04.12.2012 року становила 134 151,11 грн. (174 151,11 грн. - 40 000,00 грн. = 134 151,11 грн.).

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено та досліджено той факт, що позивачем було заявлено до стягнення 154 151,11 грн. основного боргу, проте після звернення до суду з даним позовом позивачем було з'ясовано, що 28.11.2012 року відповідач частково сплати борг розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1792 від 28.11.2012 року, у зв'язку з чим позивачем було подано заяву від 15.01.2013 року про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 134 151,11 грн. основного боргу, 1 502,46 грн. трьох відсотків річних та 3 113,08 грн. судового збору (а.с. 49-50).

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

В даному випадку позивач зменшив суму позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу з підстав помилкового розрахунку ціни позову, що не є ані зміною предмету або підстав позову ані відмовою від позову.

Частиною 4 п. 4.6 зазначеної вище постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року визначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

На переконання судової колегії, судом першої інстанції помилково не було прийнято до уваги, що часткову оплату суми боргу відповідачем здійснено було до подання позову до суду 04.12.2013 року (дата відмітки поштового штемпелю на конверті) в загальному розмірі 40 000,00 грн., а тому розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Південна Промислова Компанія» становить 134 151,11 грн. (174 151,11 грн. - 40 000,00 грн. = 134 151,11 грн.), а не 114 151,11 грн., як помилково було зазначено судом, тому судове рішення в цій частині слід змінити.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що факт невиконання відповідачем у встановлений договором строк свого обов'язку є доведеним, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У п. 7.3 договору зазначено, що в разі порушення покупцем зобов'язань по сплаті вартості продукції він несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 1 502,46 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Київський апеляційний господарський суд, провівши перерахунок 3 % річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання дійшов висновку, що господарським судом міста Києва правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 502,46 грн. за весь час прострочення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» надано докази та належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про зміну рішення місцевого господарського суду від 15.01.2013 року в частині розміру суми основного боргу.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» спростовуються матеріалами справи, тому колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи з вищевикладеного колегія судів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду необхідно змінити шляхом викладення резолютивної частини в іншій редакції.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

При цьому, апеляційним господарським судом враховано роз'яснення, викладені у ч. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відповідно до якого зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону).

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 420,01 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі №5011-18/17662-2012 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі №5011-18/17662-2012 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі №5011-18/17662-2012 змінити.

4. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі №5011-18/17662-2012 викласти у наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, код ЄДРПОУ 31507980) 134 151,11 грн. заборгованості, 1 502,46 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 713,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, код ЄДРПОУ 31507980) 420,01 грн. судового збору.».

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, код ЄДРПОУ 31507980) 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-18/17662-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.