Постанова № 30985487, 26.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа№ 910/2041/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Онищенко Ю.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельніченко О.Д - дов. № 46/1 від 13.08.2012р.;

від відповідача: Герасимчук С.Ю. дов. № 06-5/14 від 02.01.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»,

на рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року,

у справі № 910/2041/13 (суддя Пінчук В.І.),

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ,

до комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ,

про стягнення 7 485,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до КП «Київпастранс» про стягнення 7 485,84 грн. (а.с. 4-6).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року по справі № 910/2041/13 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 89-90).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року у справі № 910/2041/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до уваги, що у разі не повідомлення страхувальником протягом трьох днів про настання страхового випадку страховика, останній наділяється правом регресного позову до страхувальника.

Автоматизованою системою документообігу апеляційну скаргу ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» по справі № 910/2041/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 13 квітня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2041/13 сформовано колегію суддів: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Дикунська С.Я., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2013 року вказана колегія прийняла справу до провадження та призначила до розгляду на 26 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 26 квітня 2013 року представник позивача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні теж надав суду свої пояснення, в яких підтримав поданий ним відзив, проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року по справі № 910/2041/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30 грудня 2011 року на перехресті вулиць Толстого та Володимирської в місті Києві сталось ДТП за участю транспортного засобу «Богдан», д.н.з. АА 0173 АА, що належить КП «Київпастранс», під керуванням водія Мудрака В.П., який перебуває у трудових відносинах з відповідачем та транспортного засобу «Тоуоta», д.н.з. АА8120 ЕТ, що належить Стародубцевій Г.В.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року по справі № 3-/2610/666/212, Мудрака В.П., водія автомобіля «Богдан», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 14).

Цивільно-правова відповідальність водія Мудрака В.П. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «Богдан», державний номер АА 0173 АА згідно із полісом №АА/6792833 застрахована позивачем (а.с. 10).

Відповідно до звіту № 18/01/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику колісного транспортного засобу в наслідок його пошкодження, складеного 17 січня 2012 року ФОП Семенченко П.О., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тоуоta», д.н.з. АА8120 ЕТ складає 7 580,84 грн. (а.с. 15-20).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно полісу №АА/6792833 становить 50 000 грн., що не перевищує суму завданих збитків.

Відповідно до страхового акту № 8402, який складений позивачем, сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 7 080,84 грн. (а.с.11-12).

Позивач виплатив власнику автомобіля «Тоуоta» страхове відшкодування в сумі 7 080,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2193 від 26 квітня 2012 року (а.с. 32).

Однак, як зазначає позивач, КП «Київпастранс», тобто страхувальник, не повідомив позивача в установлені строки про настання страхового випадку, що надає останньому право регресної вимоги для стягнення понесених витрат у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

27 серпня 2012 року та 21 вересня 2012 року позивач звертався на адресу відповідача з вимогами про грошове відшкодування на суму 7 485,84 грн. (а.с. 35-36, 37-38).

Проте, як зазначає позивач, відповідач не надав відповіді на зазначені вимоги та не сплатив суму виплаченого страхового відшкодування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на п. 38.1.1 ст. 38 та п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.»

У той час як в п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено: «Уразі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди».

Отже, підпункт 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього закону не передбачає строки звернення до страхової компанії в разі настання ДТП, а передбачає дії осіб у разі настання дорожньо - транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування.

Вищевказане спростовує доводи апеляційної скарги, що у разі не повідомлення протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП страховик має право регресної вимоги до страхувальника.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року по справі № 910/2041/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року по справі № 910/2041/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2013 року по справі № 910/2041/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/2041/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Дикунська С.Я.

Суховий В.Г.