Постанова № 3098586, 03.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
03.03.2009
Номер справи
17/24
Номер документу
3098586
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
  • 1) "ПРЕДСТАВНИЦТВО "ЕУ ФАРМАЦІЯ СП. З О.О."
Державний герб України

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03.03.2009 р. № 17/24

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовом

«EU PHARMACIA»товариство з обмеженою відповідальністю («EU PHARMACIA Sp. Z o.o.»Республіка Польща), інтереси якого на території України представляє Представництво «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»

до

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про

визнання частково недійсним податкового повідомлення -рішення від 14.10.08р. №0001271702/0 , визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.03.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

о б с т а в и н и с п р а в и:

Позивач звернувся до суду з позовом про: визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0001271702/0 від 14.10.08р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 14542,65 грн., в тому числі: 4847,55 грн. основного платежу та 9695,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнання неправомірними дій відповідача щодо кваліфікації договору на виконання послуг як договору доручення; спонуканні Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»зареєструватися платником податку на додану вартість; зобов'язання відповідача внести зміни до Акту перевірки № 584-22-2-26409815 від 03.10.08р. «Про результати планової виїзної перевірки Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»фірми («EU PHARMACIA Sp. Z o.o.»Республіка Польща) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.03р. по 31.03.08р. шляхом виключення з Акту перевірки частини тексту щодо кваліфікації договору на виконання послуг як договору доручення та щодо спонукання (примушування) Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»зареєструватися платником податку на додану вартість.

У судовому засіданні 27.01.2009р. представником позивача подано заяву про доповнення позовних вимог, за змістом якої позивач частково уточнив позовні вимоги та просить суд встановити відсутність компетенції ДПІ у Оболонському районі м. Києва самостійно визначати правову природу договору на виконання послуг як договору доручення, спонукати відповідача внести зміни до Акту № 584-22-2-26409815 від 03.10.08р. «Про результати планової виїзної перевірки Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»фірми («EU PHARMACIA Sp. Z o.o.»Республіка Польща) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.03р. по 31.03.08р. та виключити з Акту перевірки частини тексту, які кваліфікують договір на виконання послуг як договір доручення і спонукають (примушування) Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»зареєструватися як платник податку на додану вартість (а саме абзац 1, абзац. 5-8 арк. 26 Акту). В решті - вимоги позову залишені без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зазначені позовні вимоги, та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 4847,55 грн. з операції з продажу Представництвом фізичній особі автомобіля Mitsubishi Outlander XL, 2.4, вказує на те, що ціна продажу була визначена експертним шляхом, а не самостійно позивачем , в зв'язку з чим вважає безпідставними та неправомірними доводи ДПІ про отримання покупцем (фізичною особою) знижки в сумі 32317 грн.

Підтримуючи вимоги в решті частини позову про визнання неправомірними дій та спонукання вчинити певні дії, позивач вказує на те, що некоректна кваліфікація податковим органом при перевірці правової природи договору № 2007-1211 від 10.01.2008р. про надання послуг , укладеного з ТзОВ «Едвіво»слугувала підставою для висновку ДПІ в акті перевірки про необхідність Представництву зареєструватись платником ПДВ з посиланням на перевищення ним встановленого п.п.2.3.1 п.2.3. ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» граничного обсягу суми оподатковуваних операцій. Позивач вважає, що такі дії податкового органу призведуть до безпідставного донарахування ПДВ в майбутньому при перевірках ДПІ.

Відповідач у письмових запереченнях та представники відповідача у судовому засіданні позов не визнають, посилаючись на те, що придбаний Представництвом згідно з договором купівлі-продажу № 22/01/08 від 21.01.2008 року автомобіль марки Mitsubishi Outlander XL, 2.4 за ціною 187000 грн., в березні цього ж року був проданий за ціною 145333 грн., особі, яка на момент укладання договору займала посаду директора Представництва зі знижкою , яка склала 32317 грн., та з якої Представництвом, як податковим агентом, всупереч вимогам Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% від об'єкта оподаткування , що становить 4847,55 грн.

З посиланням на Закон України «Про податок на додану вартість», який визначає платників податку на додану вартість та обовґязкові для реєстрації особами як платниками ПДВ підстави, визначені, зокрема, п.п.2.3.1.п.2.3. ст.ст.2 цього Закону, ДПІ вважає необґрунтованими вимоги позивача в решті частини позову.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва було проведено планову виїзну перевірку Представництва «ЕУ Фармація Сп. з о.о» /надалі - Представництва/ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.2003 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складений акт перевірки від 03.10.2008 р. № 584-22-2-26409815.

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення -рішення №0001271702/0 від 14.10.08р. , згідно з яким Представництву визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15990,33 грн., в тому числі: 5330,11 грн. за основним платежем та 10660,22 штрафної (фінансової) санкції.

Позивач оспорює зазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 14542,65 грн., в тому числі: 4847,55 грн. основного платежу та 9695,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчать обставини справи, підставою для висновку про заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 4847,55 грн. слугував висновок ДПІ про порушення Представництвом п.п.4.2.9 п.4.2. ст.4 , п.п.20.3.2.п.20.3. ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV , що полягало в неутриманні податку з доходу платника податку у вигляді суми знижки з ціни (вартості) автомобіля марки Mitsubishi Outlander XL, 2.4.

А саме, перевіркою було встановлено, що придбаний Представництвом за договором купівлі-продажу № 22/01/08 від 21.01.2008 року автомобіль марки Mitsubishi Outlander XL, 2.4 за ціною 187000 грн., в березні цього ж року був проданий за ціною 145333 грн., особі, яка на момент укладання договору займала посаду директора Представництва зі знижкою, яка склала 32317 грн., та з якої Представництвом, як податковим агентом не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% від об'єкта оподаткування, що становить 4847,55 грн.

При цьому, як вбачається з акту перевірки (стор. 29-30 акта), при визначенні суми знижки ДПІ враховано висновок фахівця-автотоварознавця № 1/089 від 27.03.2008 року про додаткове зниження вартості у розмірі 5% зносу внаслідок дефектів від неналежних умов зберігання та експлуатації автомобіля, що становить 9350 грн.

В зв'язку з цим, сума донарахованого податку склала 4847,55 грн. (187000 грн. - 145333 грн. -9350 грн.) = 32317 грн. * 15%).

Суд не погоджується з висновком податкового органу про заниження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, вважає вимоги позивача в цій частині позову обґрунтованими , а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до 20.3.2. п.20.3. ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV /надалі -Закону/, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до підпункту 4.2.9 п. 4.2. ст.4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включється, зокрема , дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Таким чином, для визначення розміру знижки з ціни товарів слід встановити звичайну ціну на такі товари за правилами визначення звичайних цін.

Такі правила визначення звичайної ціни встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР /з наступними змінами і доповненнями/.

Так, відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 цього Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до п.п.1.20.2., для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

В силу п.1.20.8 пункту 1.20 цієї ж норми, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту .

В спірному випадку, ціна продажу автомобіля визначена експертним шляхом, про що свідчить висновок фахівця-товарознавця № 1/08 від 27.03.2008 року, відповідно до якого вартість автомобіля марки Mitsubishi Outlander XL, 2.4, 2007 року випуску, за результатами експертної оцінки станом на 27.03.208 року складає 145333 грн. з ПДВ. При цьому, процентний показник залишкової вартості визначено з урахуванням строку експлуатації та пробігу за мінусом додаткового зносу від експлуатації внаслідок дефектів від неналежних умов зберігання (5%), від первісної вартості нового транспортного засобу вказаної марки, що становить 161033,80 грн. Підставою для визначення первісної вартості у висновку зазначені прейскуранти , бюлетень автотоварознавця та інші джерела інформації.

Вказана ціна продажу визначена сторонами угоди купівлі-продажу, укладеного 27.03.2008 року між Представництвом /продавцем/ та ОСОБА_4 /покупцем/ (а.с.68)

Отже, платник податку обґрунтував рівень договірної ціни, як це передбачено Законом.

Натомість , відповідач не довів, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

З метою з'ясування первісної вартості ціни нового транспортного засобу Mitsubishi Outlander XL, 2.4 станом на 27.03.2008р., тобто на момент продажу автомобіля , судом зроблені запити № 17/24 від 12.02.09р., 03.02.09р. до офіційних дилерів з продажу автомобілів зазначеної марки -ТзОВ «Сапсан», ТзОВ «Ніколь Моторс». Обов'язок отримання інформації за даними запитами судом покладено на сторін спору.

Позивачем долучено до матеріалів справи отриману на запит суду інформацію ТзОВ «Ніколь Моторс»(лист № 03/02 від 11.02.2009 року), з якої вбачається, що автомобілі Mitsubishi Outlander XL з об'ємом двигуна , 2.4 станом на 27.03.08р. року реалізовувались за ціною 156 585 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має приматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає недоведеними доводи ДПІ про те, що рівень договірної ціни продажу автомобіля є нижчим за звичайну ціну, а отже безпідставним є висновок податкового органу про отримання покупцем доходу у вигляді суми знижки з ціни вартості автомобіля, що не відповідає рівню звичайної ціни.

Сама по особі обставина, що автомобіль був проданий особі, яка на момент укладання договору займала посаду директора Представництва /повґязаній особі/ не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог законодавства за умови недоведеності податковим органом невідповідності ціни продажу рівню звичайних цін, з урахуванням того факту, що ціна продажу, як зазначалось вище була, визначена експертним шляхом.

Таким чином, визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4847,55 грн. згідно оспорюваного в цій частині податкового повідомлення-рішення -неправомірне.

 Відповідно до підпункту 17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

З урахуванням висновку суду про неправомірність донарахування основного зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, застосування 9695,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій за цим зобов'язанням -безпідставне.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині вимог.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо кваліфікації договору на виконання послуг як договору доручення, встановлення відсутності компетенції у ДПІ самостійно визначати правову природу договору та в спонуканні (примушуванні) Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о»зареєструватися платником податку на додану вартість , а також вимог позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до Акту перевірки шляхом виключення з акту перевірки частини тексту з цього приводу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р № 327, акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (акт індивідуальної дії) є рішення податкового органу, прийняте за результатами проведеної перевірки.

В даному випадку, викладені в розділі 3.1.5. Акту перевірки обставини щодо здійснення Представництвом операцій , що підлягають оподаткуванню згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»не потягли за собою висновку податкового органу про порушення вимог зазначеного Закону за перевіряємий період ; такі обставини не мали наслідком визначення Позивачу податкових зобов'язань з цього податку чи то застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин .

В спірному випадку, така дія як складання акта перевірки відповідає повноваженням податкового органу, висновки акта перевірки , з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до акту перевірки не узгоджується із способами захисту права, встановленими законом, з огляду на те, що суд не наділений компетенцією спонукати податковий орган внести зміни до акту перевірки, з визначенням судом певного змісту таких змін , так як правом проведення перевірки і складання за її результатами акту наділені податкові органи відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заведених обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року N 889-IV, «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0001271702/0 від 14.10.08р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 14542,65 грн., в тому числі: 4847,55 грн. основний платіж та 9695,10 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В задоволенні решти вимог адміністративного позову -відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Представництва «ЕУ Фармація Сп. з. о.о» (код 26409815) - 3,40 грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі 05.03.09р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3098586 ?

Документ № 3098586 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3098586 ?

Дата ухвалення - 03.03.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3098586 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3098586 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 3098586, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 3098586, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 03.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 3098586 відноситься до справи № 17/24

Це рішення відноситься до справи № 17/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

  • 1) "ПРЕДСТАВНИЦТВО "ЕУ ФАРМАЦІЯ СП. З О.О."

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3094831
Наступний документ : 3098615