Рішення № 30982253, 05.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа№ 5015/3457/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго", м.Львів

До відповідача: ЛКП „Під Зуброю", м.Львів

Про стягнення 68 187,04 грн.

В судове засідання з'явились:

від прокуратури : Павлиско Н.Р.- прокурор, посв. №08 від 24.06.2011 р.

від позивача: Негря Г.Ю. -представник

від відповідача : Стецик О.Ю. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов прокурором Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго" до ЛКП „Під Зуброю" про стягнення 57 971,98 грн. основного боргу, 2 553,90 грн. -три відсотки річних та 7 661,16 грн. інфляційних нарахувань.

В зв'язку з необхідністю проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 05.09.2011 року позивач подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в решті позовних вимог позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечив, не погодився із сумою заборгованості, вказаною у акті звірки з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 05.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.11.2002 року між ЛМКП „Львівтеплоенерго" та ЛКП „Під Зуброю" було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 331/А .

На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався оплачувати спожиту теплову енергію в порядку визначеному договором, однак свої договірні зобов'язання виконав частково, заборгувавши позивачу 57 971,98 грн. основного боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем складала 57 971,98 грн.

Однак 05.09.2011 року позивачем подано заяву про припинення провадження у справі у зв'язку із сплатою відповідачем основної суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитої теплової енергії , позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 2 553,90 грн. та 7 661,16 грн. -інфляційних , які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 331/А від 01.11.2002 року позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу, яку останній зобов'язувався оплачувати на умовах та в порядку, передбаченому договорами, однак свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково.

Станом на 22.06.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 57 971,98 грн. В ході розгляду справи, згідно поданої позивачем заяви про припинення провадження у справі відповідач повністю погасив основну суму боргу. В частині стягнення 57 971,98 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Необгрунтованими є посилання відповідача на неправильність розрахунку суми основного боргу з тих підстав, що два об'єкти споживача були відключені від системи центрального опалення внаслідок встановлення індивідуального опалення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не вносились зміни в договір про постачання теплової енергії, не здійснювався перерахунок розміру плати за поставлену теплову енергію в зв'язку з недотриманням процедури відключення зазначених вище об'єктів споживача від системи центрального опалення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 7 661,16 грн. та три відсотки річних в сумі 2553,90 грн. за період з березня 2010 року по травень 2011 року, які підлягають до стягнення з відповідача.

Заперечення відповідача про неправильне нарахування інфляційних втрат в зв'язку з невірним застосуванням індексу інфляції за відповідний період спростовується наступним.

Як вбачається з розрахунку, поданого позивачем, враховуючи термін оплати та період заборгованості, індекси інфляції застосовано з врахуванням роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999 р. із змінами і доповненнями від 31.05.2002 р. та листа Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

З огляду на викладене, нараховані позивачем за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань три відсотки річних в сумі 2 553,90 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 661,16 грн. за період з березня 2010 року по травень 2011 року підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно оплачено основну суму боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 681,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 12, 33-35, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ЛКП „Під Зуброю" (79049, м. Львів, пр.-т Червоної Калини 109, код ЄДРПОУ 20773323) на користь ЛМКП „Львівтеплоенерго" (79040,м.Львів, вул.Д.Апостола,1 код ЄДРПОУ 05506460)-7 661,16 грн. -інфляційних втрат, 2 553,90 грн. -три відсотки річних.

3. Стягнути з ЛКП „Під Зуброю" (79049, м. Львів, пр.-т Червоної Калини 109, код ЄДРПОУ 20773323) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) 681,87 грн. -державного мита.

4. Стягнути з ЛКП „Під Зуброю" (79049, м. Львів, пр.-т Червоної Калини 109, код ЄДРПОУ 20773323) в доход державного бюджету України (п/р 31218264700006 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050003, символ звітності банку 264) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.09.2011 р.

Суддя Березяк Н.Є.