Рішення № 30981094, 26.04.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/1603/13-ц

2/106/610/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Кіоса Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дітей

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 13 березня 2012 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. Свої вимоги мотивувала тим, що з початку 2003рвона стала зустрічатися з ОСОБА_2 23 серпня 2004 року по мусульманському звичаю вони одружилися та стали проживати сумісно у будинку його батьків. Під час спільного проживання вона завагітніла. ІНФОРМАЦІЯ_1 від сумісного життя з відповідачем вона народила доньку ОСОБА_3 а ІНФОРМАЦІЯ_2 року доньку ОСОБА_7. Відповідач з моменту народження дітей визнавав себе їх батьком, піклувався про них, зустрічав з пологового будинку, вона не працювала, та знаходилася з доньками на утриманні відповідача . До 2009 року вона з відповідачем проживали сумісно спочатку у будинку його батьків, потім у будинку її батьків, вели сумісне господарство. В подальшому відповідач змінив своє ставлення до неї та дітей. Вони припинили сумісне проживання, відповідач припинив надавати допомогу на утримання дітей.

У судовому засіданні позивачка та її представник просять позовні вимоги задовольнити, визнати батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з ОСОБА_2 на користь її аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у розмірі 800 гривень на кожну дитину.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами ОСОБА_1 погодився частково. У частині визнання батьківства позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що дійсно з 2004 по 2009 рік він знаходився у фактичних шлюбних відносинах з позивачкою, вони сумісно проживали у будинку його батьків та її батьків. Від фактичних шлюбних відносин у них народилися діти - доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . У зв'язку з тим, що між ним та позивачкою стосунки погіршилися, вони припинили сумісне проживання, він припинив допомогу на утримання дітей. Зараз він знаходиться у зареєстрованому шлюбі, у нього народилася дитина, він вважає, що розмір аліментів на утримання дітей позивачкою завищений, він згоден сплачувати аліменти у розмірі по 500 гривень на кожну дитину, оскільки його доход складає 2500 - 3000 грн. на місяць. Просить позовні вимоги задовольнити частково.

Суд вислухав пояснення сторін, свідків, дослідивши надані докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлено у судовому засіданні, що з серпня 2004 року по травень 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, проживали сумісне, вели сумісне господарство.

Ця обставина крім визнання її відповідачем, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4, яка пояснила, що 23.08.2004 року її сестра та ОСОБА_2 одружилися, по мусульманським звичаям провели весілля, та стали проживати разом, вели господарство у окремої кімнаті у будинку батьків відповідача, сумісне придбали майно - диван, шафу, після народження дітей як у 2005 так і у 2007 року, відповідач зустрічав позивачку з пологового будинку, одразу привозив їх до будинку своїх батьків, де вони продовжували разом проживати. Відповідач працював, заробітну плату витрачав на родину, також й позивачка гроші, які отримувала від народження дітей, витрачала на нужди родини. У 2008 році стосунки між ними погіршилися, вони стали проживати окремо, відповідач припинив турботу про позивачку та дітей. Свідок ОСОБА_5, пояснила у судовому засіданні, що їй відомо, що позивачка та відповідач сумісно проживали у будинку його батьків, та батьків позивачці, де вони проживали у 2007 році. Вона приходила у гості, бачила відео весілля , бачила, що відповідач тримає дітей на руках, грає з ними. Разом вони приходили до неї у гості.

Судом встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_1 ОСОБА_7.

Судом встановлено, що на час народження ОСОБА_3 та ОСОБА_7, сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, спільної заяви про народження дитини не складали та відомості про дитину здійснювались зі слів матері. Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а імья та по батькові батька дитини записуються за ії вказівкою.

У свідоцтві про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_7, батьком записаний ОСОБА_2 ( а.с. 17-18).

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства.

Отже, в ході судового розгляду, встановлено батьківство позивача, з огляду на наведені вище докази, а таким чином позовні вимоги у частині визнання батьківства підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Правовідносини сторін підлягають врегулюванню застосуванням ст. 128 СК України. Відповідно цієї норми матеріального права за відсутності заяви, поданої до органів реєстрації цивільного стану спільно матір'ю та батьком дитини в порядку ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Як вказано вище, походження дитини від відповідача, визнано ним в судовому засіданні, що передбачено ст. 61 ЦПК України, як підстава звільнення від доказування. Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті135 цього Кодексу за заявою матері, що підтверджено Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00012094688 від 26.04.2013 року та № 00012094750 від 26 квітня 2013 року.

Крім визнання батьківства ОСОБА_3 та ОСОБА_7, від ОСОБА_2, цей факт підтверджується фотографіями , наданими позивачкою у суд, ( а.с. 6-13), на яких зображений відповідач разом з дітьми у сімейної обстановці.

На підставі зазначених вище, суд дійшов висновку, що позивачка та відповідач проживали однією сім'єю. Від сумісного проживання народилися діти, позивач визнає своє батьківство, тобто є підстави, передбачені ст.ст.125, 128 СК України для визнання батьківства.

Призначення судово-генетичної експертизи, не передбачено діючим Цивільним процесуальним кодексом України. Статтею 145 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати). Крім того, виходячи з положень ст.ст.11, 60, 143 ЦПК України суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Сторонами по справі не заявлялось клопотання про проведення судово-генетичної експертизи. Згідно ст. 212 ЦПК жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності.

Суд вважає, що обставини на підтвердження позову доведені належним чином, а тому наявні підстави для задоволення позову про визнання батьківства.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів суд приходить до висновку про задоволення позову частково з таких підстав

Встановлено, що відповідач не надає грошової допомоги на утримання дітей добровільно. Ця обставина підтверджується поясненнями як позивача, так і відповідача.

Встановлено з пояснень відповідача, що він має дохід у сумі від 2500 грн. до 3000 грн. щомісячно, є працездатним, на утриманні має малолітню дитину від зареєстрованого шлюбу, що визнає позивачка.

Судом встановлено, що позивачка має право на утримання неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, відповідач зобов'язаний та має можливість надавати матеріальну допомоги на утримання дітей, батьком яких він є.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. У силу ст.ст. 181, 182 СК України у випадку невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей, аліменти присуджуються за рішенням суду в долі від доходу їхньої матері, батька і (чи) у твердій грошовій сумі .

Суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дітям утримання, яке повинно бути достатнім для задоволення їх розумних потреб, виходячи зі стану здоров'я дитини, його матеріального становища. При цьому суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, який має іншу дитину, є працездатним.

Суд, з огляду на те, що батьки зобов'язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, житло, приймаючи в увагу матеріальне становище дитини і відповідача, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки треба стягнути аліменти на доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у розмірі 500 гривень на кожну дитинущомісяця. Визначаючи розмір аліментів, який повинен сплачувати відповідач, суд виходить з того, що у даний час відповідач має постійний дохід щомісячно, він є мінливим.

Сторонам суд роз'яснює, що згідно із ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, полягає індексації відповідно до закону. Крім того, позивачка та відповідач не позбавлені права у подальшому звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України стягуються з моменту подачі позову, тобто з 13 березня 2013 року .

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 229 гривень 40 коп., на користь ОСОБА_1 114, 70 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного ст.ст. 180-183, 166 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись 128 СК України, ст.. ст., ст. 10,11, 60, 79, 197, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити .

Визнати батьківство ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Самарканд відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати батьківство ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Самарканд відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Самарканд на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 гривень щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи з 13 березня 2013 року.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Самарканд на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 гривень щомісяця до досягнення нею повноліття, починаючи з 13 березня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114, 70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення

Суддя Г.Г. Абзатова