Рішення № 30980035, 25.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/2-252/2011 Провадження № 22-ц/795/848/2013 Головуючий у I інстанції - Павленко О. В. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.

суддів: Губар В.С., Шемець Н.В.

при секретарі: Летуті Ю.М.

з участю: представника позивача Скоробагатого О.В., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року ПАТ "Універсал Банк" звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" 1420423 грн. 90 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. в рахунок сплаченого судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1478 від 31 травня 2008 року - нежитлову будівлю готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 1250,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції, визначивши початкову ціну продажу у розмірі, визначеному в експертному дослідженні. Апелянт зазначає, що відповідно до положень ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а згідно ст. 39 даного закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації. По справі було проведено судову експертизу для встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, але її результати не були взяті судом до уваги.

Крім того, ОСОБА_2 вказує, що не був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 06 лютого 2013 року, а суд в порушення ст.169 ЦПК України розглянув справу без його участі і це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи апелянт зводяться до того, що судом було звернуто стягнення на предмет іпотеки, незважаючи на те, що нею було подано позов про визнання договору іпотеки недійсним. На думку ОСОБА_4, відповідно до положень ч. 1 ст. 215, ст. 232 ЦК України іпотечний договір № 1478 від 31 травня 2008 року на нежитлову будівлю готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 1250,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є недійсним.

Також ОСОБА_4 вказує, що не була належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 06 лютого 2013 року, а суд в порушення ст.169 ЦПК України розглянув справу без її участі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення спору. В матеріалах справи на а.с.62, 63 маються довідки, складені секретарем судового засідання про повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_4 в телефонному режимі про розгляд справи 06 лютого 2013 року о 10-00 год. За таких обставин, оскільки відповідачі про час і місце розгляду справи фактично знали, розгляд справи в їх відсутність не може бути підставою для скасування рішення суду.

По справі встановлено, що 30 травня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL4776 та додаткову угоду №BL4776/К1 (а.с. 8-14, 19-20), згідно умов яких банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності 162000 доларів США зі сплатою 11,5% річних та строком повернення до 01.05.2028 року.

Для забезпечення виконання вказаного кредитного договору 31 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Універсал Банк" було укладено договір іпотеки № 1478 від 31 травня 2008 року на нежитлову будівлю готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 1250,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить останній на праві приватної власності (а.с. 35-41).

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1420423 грн. 90 коп. з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" сторонами не оскаржується.

Відповідно ж до положень ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначеної норми матеріального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо недійсності договору іпотеки № 1478 від 31 травня 2008 року на нежитлову будівлю готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», що не було предметом спору в суді першої інстанції.

Провадження в іншій справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання договору іпотеки недійсним було відкрито лише 18 квітня 2013 року, тобто після надходження справи до апеляційного суду та відкриття в ній апеляційного провадження, призначення до розгляду апеляційним судом.

Таким чином, на час ухвалення рішення місцевим судом, договір іпотеки в силу положень ст. 204 ЦК України був правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і його не було визнано судом недійсним.

За таких обставин, подання ОСОБА_4 позовної заяви про визнання недійсним договору після ухвалення рішення місцевим судом, відсутність рішення суду про недійсність договору іпотеки і на час розгляду справи апеляційним судом не дають підстав для скасування рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, зазначених в доводах апеляційної скарги.

Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незаконності рішення суду в частині покладення обов'язку щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки під час проведення прилюдних торгів на Державну виконавчу службу, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п.7 ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Виходячи з аналізу зазначеної норми матеріального права, пріоритетне право при визначенні початкової ціни продажу предмета іпотеки надається початковій ціні продажу - визначеній рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення ринкової вартості предмета іпотеки по справі проводилась судова експертиза №1027/12-24 від 08 січня 2013 року, згідно висновку якої ринкова вартість предмета іпотеки - будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 1250,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з урахуванням ПДВ становить 40562370 грн. (а.с. 22-31).

У п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

В порушення зазначених вимог, за наявності у справі належного і допустимого доказу щодо ринкової вартості предмета іпотеки - висновку експерта, суд в резолютивній частині рішення зазначив, що початкова ціна предмета іпотеки при проведенні прилюдних торгів підлягає визначенню Державною виконавчою службою відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому судом не враховано, що в силу ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», а тому початкова ціна продажу предмета іпотеки підлягала визначенню з врахуванням положень саме ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

За викладених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні в частині щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки Державною виконавчою службою під час проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з визначенням початкової ціни предмета іпотеки в сумі 4056237 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2013 року в частині покладення обов'язку на Державну виконавчу службу щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки, під час проведення прилюдних торгів, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", визначивши початкову ціну предмета іпотеки для подальшої її реалізації в сумі 4056237 грн. 00 коп.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: