Ухвала суду № 30980029, 25.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/679/13-ц Провадження № 22-ц/795/1041/2013 Головуючий у I інстанції -Іванюк Т. І. Доповідач - Губар В. С.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.,при секретарі:Летуті Ю.М.,за участю:представника позивача Бодні В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Козелецьке автотранспортне підприємство 17440» на ухвалу судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2013 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Козелецьке автотранспортне підприємство 17440» до Козелецького міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області, Клініки професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці національної Академії медичних наук України» про скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання форми П-3 щодо встановлення вперше захворювання ОСОБА_6, треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області, ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ «Козелецьке автотранспортне підприємство 17440» просить скасувати ухвалу судді першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Оскаржуваною ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами випливає з трудових відносин в сфері охорони праці та стосується прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, а саме ОСОБА_6, що, як вказує апелянт, виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Також апелянт вказує, що в силу вимог п. 64 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року, та вимог додатку № 14 до вказаного Порядку, інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання, затверджена головним державним санітарним лікарем Козелецького району, та Повідомлення про професійне захворювання форми П-3 не носять нормативного чи організаційно-розпорядчого характеру, а тому відповідно до ст. 15 ЦПК України дана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ПАТ «Козелецьке АТП 17440» звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Козелецького міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області, Клініки професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці національної Академії медичних наук України» про скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання форми П-3 щодо встановлення вперше захворювання ОСОБА_6

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по даній справі, суддя першої інстанції керувався п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, вважаючи, що спір виник у зв'язку з тим, що відповідач по справі являється суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції відповідно до ст. 17 КАС України і її слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком суду апеляційний суд погодитись не може, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до правил ст. 15 ЦПК України загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.ст. 2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із ч. 1 ст. 2 КАС України, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Суб'єкт владних повноважень, це орган, державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів( осіб) відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому невід'ємним критерієм розмежування справи, що розглядається за правилами цивільного судочинства, від справи, що розглядається за правилами адміністративного судочинства, є характер спірних правовідносин.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути , в тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування ( ч.2 ст.16 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 10 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (ст. 275 ЦК України), або виникають із трудових правовідносин, а вказана комісія, хоча згідно з п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров'я України, проте відповідно до встановленого переліку прав і обов'язків не здійснює владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, не є публічно - правовим, так як не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Козелецьке міжрайонне управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області, приймаючи оскаржуване рішення, не здійснювала відносно позивача владних управлінських функцій на основі законодавства, а позивач звернувся за захистом порушених прав його працівника.

Прийняття зазначеним органом рішення не змінює правову природу спірних правовідносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Виходячи з того, що позовними вимогами позивача є скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання форми П-3 щодо встановлення вперше захворювання, тобто вказані вимоги випливають із трудових правовідносин, що регулюються нормами ЦК України та ЗК України, даний спір є цивільно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала судді є незаконною і підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

Керуючись 303, 307, 311, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Козелецьке автотранспортне підприємство 17440» задовольнити.

Ухвалу судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: