Справа № 2515/13360/2012 Провадження № 22-ц/795/331/2013 Головуючий у I інстанції -Філатова Л.Б. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія -цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Лакізи Г.П., суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М., при секретарі:Руденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 грудня 2012 року, яким в задоволенні її позову відмовлено, і ухвалити нове рішення, яким визнати третейську угоду у формі третейського застереження, викладеного у п. 4.4. статті 4 Договору поруки від 31.07.2008 року № SME0016210/2, укладеного між ЗАТ „Альфа-Банк" та ОСОБА_5, недійсною та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 14.10.2009 року по справі № 3110-1/09 за позовом ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 361 450 грн. 71 коп.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, таким що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт вказує, що при підписанні договору поруки вона не була ознайомлена зі змістом кредитного договору та не була повідомлена про розмір та обсяг свого поручительства. Також зазначає, що не має юридичної освіти, а підписуючи договір поруки не мала інформації, що п.4.4.ст.4 даного договору є третейською угодою, яка позбавляє конституційного права захищати свої інтереси в суді, бути присутньою в судовому засіданні, заявляти клопотання, оскаржувати рішення третейських судів з питань матеріального та процесуального права, користуватися іншими правами, позбавлена права захищати своє майно від рейдерських захватів - рішень третейського суду, а отже маються всі ознаки введення в оману - волевиявлення не було вільним. Зазначає, що відповідач порушив ст.ст. 12, 13 Закону України „Про третейські суди", не включивши Регламент третейського суду до умов договору, що на її думку є доказом введення її в оману задля підписання договору поруки № SME 0016210/2. Також вказує, що діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейського суду невизначеної або не обмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору в майбутньому.
Апелянт зауважує, що суд незаконно, без перевірки розрахунків боргу та виклику сторін надлишково стягнув на користь банку більш ніж 60000 гривень.
В засідання апеляційного суду позивач та треті особи за викликами суду неодноразово не з"являються, незважаючи на направлення їм судових повісток і повідомлень у порядку ст.ст. 74-77 ЦПК України; апелянт ОСОБА_5 про час та місце слухання справи повідомлена телефонограмою, оскільки від отримання судової повістки поштою вона ухиляється, судові повістки повертаються неврученими з відміткоою "за закінченням строку зберігання".
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи та третейської справи №3110-1/09, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
По справі встановлено, що 31.07.2008 року між ЗАТ „Альфа - Банк" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № SME0016210/1 (а.тр.с.22-23), згідно якого ОСОБА_5 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_6, які виникають з умов кредитного договору про отримання коштів на неспоживчі цілі № SME0016210 від 31.07.2008 року (а.тр.с.12-14), в повному обсязі цих зобов'язань, незалежно від отримання або неотримання вимоги кредитора про погашення кредитного договору.
Вказаний договір поруки містить третейську угоду, укладену у вигляді третейського застереження (п.4.4.ст.4 даного договору) (а.с.5).
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 14 жовтня 2009 року позовні вимоги ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 солідарно на користь ПАТ „Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 204959,10 грн., за нарахованими відсотками - 12622,90 грн., по пені - 143868,71 грн., а всього 361450,71 грн.; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Альфа-Банк" пеню за договором поруки у розмірі 190883, 43 грн.; стягнуто зі ОСОБА_8 на користь ПАТ „Альфа-Банк" пеню за договором поруки у розмірі 190883, 43 грн.; стягнуто з відповідачів в солідарному порядку 10 грн. витрат по сплаті третейського збору (а.тр.с.74-76).
Відмовляючи ОСОБА_5 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання третейської угоди недійсною та скасування рішення третейського суду, визначених Законом України „Про третейські суди".
Такий висновок суду повністю відповідає вимогам Закону України „Про третейські суди" та ґрунтується на матеріалах справи.
Статтею 12 Закону України „Про третейські суди" передбачені підстави, за наявності яких третейська угода визнається недійсною.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, підписуючи договір поруки, п.4.4.ст.4 якого містить третейське застереження, сторони засвідчили своїми підписами погодження усіх його умов, в тому числі, сторонами було підтверджено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" відповідно до його Регламенту.
Таким чином, договір поруки та третейська угода у вигляді третейського застереження сторонами були укладені відповідно до вимог закону, в належній формі та з обговоренням всіх істотних умов. Вказаний договір поруки містить третейську угоду, укладену належним чином, відповідно до вимог ст. 12 Закону України „Про третейські суди", у вигляді третейського застереження та, з дотриманням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до ст. 203 ЦК України, а отже, відсутні підстави для визнання її недійсною.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою, укладеною між сторонами.
Третейська угода є угодою сторін про передачу спору на вирішення третейським судом і, відповідно, належність її форми і змісту, наявність всіх істотних умов, передбачених законом є обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду та третейського рішення.
Згідно ст. 5 Закону України „Про третейські суди" спір між сторонами може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Так, п. п.4.4.ст.4 договору поруки передбачено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" відповідно до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Договором. Сторони домовилися, що розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін (а.с.5).
Отже, ОСОБА_5 самостійно обрала спосіб захисту своїх прав у разі виникнення спору - саме у третейському суді; на власний розсуд і за власним волевиявленням визначено конкретний третейський суд, письмова форма третейської угоди сторонами дотримана, при цьому вимоги ст. ст. 203, 228 ЦК України не порушені, тому дана третейська угода є законною, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_5 не надано жодного доказу того, що ЗАТ „Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ „Альфа-Банк") під час укладання договору поруки навмисно ввів її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, що не було дотримано будь-яких загальних вимог укладення правочину, що даний договір порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Частиною 3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди" та ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, зокрема: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Проте, існування зазначених підстав при вирішенні даного спору позивачем не доведено суду першої інстанції і не доведено у апеляційному суді.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування вірного та законного по суті судового рішення.
Судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 грудня 2012 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (отримувач - УК у м. Чернігові / м.Чернігів / 2203001, р/р 31210206780002, код ЄДРПОУ 38054398, в ГУДКСУ у Чернігівській області, (МФО 853592) недоплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір в сумі 41 (сорок одна) грн. 90 коп.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 30979930, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 26.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2515/13360/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: