Ухвала суду № 30973392, 23.04.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/1296/13 Головуючий в суді І інстанції: Заболотний В.М.

Категорія: Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Красношапка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення орендної плати та компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення орендної плати та компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що 03 грудня 2012 року між ними було укладено договір оренди домоволодіння, за умовами якого відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування житловим будинком у розмірі 4000 грн. щомісячно, строком дії до 03 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що після спливу терміну дії укладеного договору відповідач не передав йому орендоване житло, про що він вимушений був скласти відповідний акт в присутності свідків в якому зазначив стан житла та відобразив покази приладів вимірювання та лічильників.

Оскільки ОСОБА_4 не сплатив орендну плату за користування житлом та не оплатив фактично використані комунальні послуги відповідно до діючих тарифів, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь у сумі 10119,14 грн., що складається із орендної плати у розмірі 8000 грн., та сума за фактично використані комунальні послуги у розмірі 2119,14 грн., а також, 5000 грн. моральної шкоди, яку пов'язує із душевними стражданнями та хвилюваннями через неправомірні дії відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 березня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу відповідно до п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України, у зв'язку з непідсудністю справи цьому суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував положення ст.110 ЦПК України, щодо підсудності справи за вибором позивача.

Письмових заперечень на подану апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснено у п. 42 постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності на виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення орендної плати за користування житловим будинком АДРЕСА_1

Суд першої інстанції вищезазначеного на врахував та помилково дійшов висновку про непідсудність справи даному суду.

За таких обставин, ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для її скасування, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 березня 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: