Ухвала суду № 3096881, 18.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-18983/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 вересня 2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Коваль Є.В.,

за участю представників:

від відповідача – Мартинович Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» на постанову Господарського суду Рівненської області від 25.11.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року по справі № 2/183 за позовом Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» до Рівненської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Рівненської області від 25.11.2005 року, залишеною без змін  постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року,  в задоволені позову Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» до Рівненської ОДПІ (відповідно до наказу ДПА України № 598 від 24.12.2005 року та наказу ДПА в Рівненській області № 10 від 23.01.2006 року правонаступник – Державна податкова інспекція у м. Рівне) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005882341/0/23-127 від 23.10.2003 року – відмовлено.

 Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 21.04.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2007 року касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Дочірнє підприємство «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.  

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0005882341/0/23-127 від 23.10.2003 року, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток в сумі 1988800 грн., в т.ч. основного платежу – 994400 грн. штрафних санкцій – 994400 грн. стали результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Дочірнім підприємством «Райз-Інвест» ЗАТ компанії «Райз» за період з 01.01.2002 року по 31.03.2003 року, які були відображенні в акті від 21.10.2003 року №1379/8/23-100/23-121/21092963.

Зокрема, в зазначеному акті вказується на порушення позивачем вимог п.п.12.1.4, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.п.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4 ст.5; пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;  п.3 ст.6, п.1 абз.5 п.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, підприємством зайво включено до складу валових витрат витрати на відрядження, які не підтверджені відповідними документами, підприємством безпідставно включено до складу валових витрат, суми за отримані транспортні послуги, які не пов’язані з господарською діяльністю платника податку, підприємством зайво віднесено до складу валових витрат вартість міжнародних телефонних розмов не пов’язаних з господарською діяльністю, а також позивачем безпідставно не збільшено валовий дохід на суму заборгованості, що стягнута за рішенням суду із покупця та ним не повернута на протязі 30 календарних днів, по якій протягом наступних ще 30 днів продавець (позивач) не звернувся із заявою до суду та визнання такого покупця банкрутом.

Підстави, які стали основою для прийняття рішень ДПІ, знайшли своє підтвердження в судових засіданнях попередніх інстанцій та підтверджуються доказами.

Так, згідно із визначенням, наведеним в п.п.12.1.1 п.12.1 ст.12 зазначеного Закону, платник податку – це продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Судами встановлено, що у період з 01.01.2002 року по 31.03.2003 року не збільшено валовий дохід на суму заборгованості, не повернутої покупцями ДП «Райз-Інвест» у відповідності з рішеннями господарського суду на протязі тридцяти календарних днів після прийняття рішення, по якій позивач – продавець, протягом наступних тридцяти календарних днів не звернувся до суду із заявою про визнання такого покупця банкрутом, тобто протягом тридцяти днів після встановленого для боржників строку погашення боргу, або звернення стягнення на майно.

Належних доказів, які б підтверджували звернення ДП «Райз-Інвест» ЗАТ компанії «Райз» до суду із заявами про визнання боржників банкрутами, або про стягнення з боржників заборгованості позивачем не надано ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

З огляду на зазначене, суди дійшли до обґрунтованого висновку щодо порушення позивачем п.п.2.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»про прибуток, оскільки безпідставно не включило до складу валового доходу суму підтвердженого рішеннями суду боргу, по якому підприємством не подано позовні заяви про визнання покупців банкрутами, на загальну суму 3300 900 грн.

Щодо витрат за отримані транспортні послуги, які використав позивач в IVквартал 2002 року в сумі 2700 грн. судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

По Львівському представництву ДП «Райз-Інвест» в жовтні-листопаді 2002 року надавались послуги по перевезенню бетонних плит в кількості 18 шт., які згідно даних бухгалтерського обліку не оприбутковані на баланс підприємства та не відображені в податковому обліку.

Не врахувавши, що зазначені витрати за отримані транспортні послуги не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, вонибули включені позивачем до складу валових витрат за IVквартал 2002 року в сумі 27000 грн., що підтверджується копією Декларації про прибуток підприємства за 2002 рік, в якому не відображено в №3.2 код рядка 42.9 податкового зобов’язання та зменшення податкового зобов’язання за місцезнаходженням філій, структурних (відокремлених) підрозділів платника податку (в разі сплати консолідованого податку на прибуток).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що не включається до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, оскільки витрати пов’язані з транспортуванням даних плит не відносяться до валових витрат підприємства, суди дійшли до обґрунтованого висновку щодо порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Також судами попередніх інстанцій встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, підприємством зайво віднесено вартість міжнародних телефонних розмов не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства до складу валових витрат в сумі 800 грн., в тому числі за I квартал 2002 року – в сумі 300 грн., за II квартал 2002 року – в сумі 200 грн., за III квартал 2002 року в сумі 300 грн. ДП «Райз-Інвест» (по Харківському та Херсонському представництву), а також до складу валових витрат за 2002 р. безпідставно віднесено витрати в сумі 810 грн., сплаченого при розрахунках з «УТЕЛ» за послуги телефонного зв’язку з Росією (Москва, Бєлгород, Владимир, Перм, Курськ, Свердловськ, Самара, Североморськ, Казахстан, Марийською АР, Татарстаном).

Доказів на спростування висновків про відсутність зв’язку між понесеними витратами і господарською діяльністю позивача, як то вимагає закон, судам надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сам факт наявності розрахунків з «УТЕЛ» за послуги телефонного зв’язку не підтверджує господарські відносини з контрагентами, це лише послуги підприємства телефонного зв’язку, а отже, відсутні підстави для включення вартості міжнародних переговорів до складу валових витрат підприємства.

Також, оскільки позивачем не було надано належних доказів які б підтверджували включення до валових витрат витрати на відрядження в сумі 10816,43 грн., правильним є висновок судів щодо порушення позивачем вимог п.п.5.4.8 п.5.4 ст.5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку (витрати, визначені в абз.1 даної статті) можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат, тощо.

З огляду на зазначене, обґрунтованим є висновок судів щодо відсутності підстав для задоволення вимог Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» до Рівненської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005882341/0/23-127 від 23.10.2003 року.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустилипорушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Рівненської області від 25.11.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Маринчак Н.Є.________Федоров М.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                          

                       К-18983/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 вересня 2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Коваль Є.В.,

за участю представників:

від відповідача – Мартинович Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» на постанову Господарського суду Рівненської області від 25.11.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року по справі № 2/183 за позовом Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» до Рівненської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Інвест» ЗАТ «Компанія «Райз» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Рівненської області від 25.11.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Маринчак Н.Є.________Федоров М.О.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: