Ухвала суду № 3096879, 17.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-8619/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 квітня 2008 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області на рішення  Господарського суду Одеської області від 23 травня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 липня 2005 року по справі № 23/55-05-2310 за позовом ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» до СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23 травня 2005 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07 липня 2005 року, позовні вимоги ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» до СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000070810/0 від 21.01.2005 року – задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 08 серпня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 10 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 11.09.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме, положень п.п.6.2.1 п.9.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.43 Господарського процесуального кодексу України, п.1 Постанови КМУ «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002 р. №243, а також п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.1.4, п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін, з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000070810/0 від 21.01.2005р. яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1417132.00грн. стали результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» за період з 01.04.2003р. по 30.06.2004р., які були відображенні в акті № 110/16-1/16-128/05471158/1 від 21.01.2005 року.

Зокрема, зазначеним актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.2, п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7, п.п.11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 1417132.00грн. та зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування на 86100 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом позивачу визначені податкові зобов’язання з ПДВ за січень 2004р. в сумі 326988грн. та за лютий 2004р. на суму 549935грн. по експортним операціям у зв’язку із ненаданням підприємством оригіналу п’ятого аркуша ВМД, номера яких наведені в акті та рішенні суду, обов'язковість надання яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2002р. № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції», чим, на думку ДПІ, платник порушив вимоги Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що надані позивачем для перевірки ВМД оформлені належним чином і підтверджують вивезення (експортування) позивачем товарів.

Згідно з вимогами, закріпленими у п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

- поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, суди прийшли до обґрунтованого висновку про правомірність відображення позивачем податкових зобов’язання по ПДВ за січень, лютий 2004р. за нульовою ставкою.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002 р. №243, на яку посилається відповідач, встановлює обов’язковість надання оригіналу п’ятого аркуша ВМД для відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, а не для зміни податкових зобов’язань.

Зменшення відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за періоди січень – лютий 2004р. не було підставою для визначення підприємству вказаних податкових зобов’язань з ПДВ.

Щодо посилання податкового орану на порушення позивачем п.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке стало підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 598818.00грн., внаслідок віднесення підприємством до податкового кредиту суми  ПДВ  при отриманні дотацій з бюджету за послуги по постачанню теплової енергії (компенсація різниці між необхідним та встановленим рівнями базових тарифів), такі висновки відповідача суперечать вимогам законодавства чинного на момент спірних правовідносин.

Так, відповідно до п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об’єктом оподаткування операції з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом; виплат дивідендів та роялті у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами, у тому числі приватизаційними та компенсаційними паперами (сертифікатами), інвестиційними сертифікатами, житловими чеками, земельними бонами та деривативами на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за перевіряємий період підприємство отримало від міського бюджету дотації на загальну суму 5967000.00грн. на підставі кошторисів б/н від 14.01.2004р., б/н від 28.04.2004р., довідок «Про зміни річного кошторису на 2004 рік» № 21 від 28.04.2004р., б/н від 16.09.2004р. код 1000, КФКВ 100103 «Дотація житлово-комунальному господарству».

Оскільки, позивачем не здійснювалися операції з виплат дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом, а отримувалися вказані дотації за надані ним послуги, які підлягають оподаткуванню у порядку визначеному Законом України «Про податок на додану вартість», суди прийшли до обґрунтованого висновку про неправомірність зменшення відповідачем податкового кредиту ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» на суму 598818грн.

Крім того, слід зазначити що підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» регулюється порядок оподаткування ПДВ операцій у разі коли платник податку здійснює поставки товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, згідно статей 3, 5 цього Закону.

При цьому, операції щодо отримання дотацій з бюджету за послуги з постачання теплової енергії відповідно до вимог п.3.2. ст.3 та ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не віднесені законодавчо до операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000070810/0 від 21.01.2005р. яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1417132.00грн.

Такі висновки судів відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам і не спростовується доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області залишити без задоволення, на рішення  Господарського суду Одеської області від 23 травня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 липня 2005 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                      

                       К-8619/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/ вступна та резолютивна частини /

17 квітня 2008 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області на рішення  Господарського суду Одеської області від 23 травня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 липня 2005 року по справі № 23/55-05-2310 за позовом ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль» до СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області залишити без задоволення, на рішення  Господарського суду Одеської області від 23 травня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 липня 2005 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: