Рішення № 30966836, 27.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4289/13

Справа № 1522/42222/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, трьох процентів річних та судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3 586,12 грн., трьох процентів річних від простроченої суми за період з 23.01.2012 р. до 08.10.2012 р. у розмірі 71,72 грн. та судового збору в розмірі 214,60 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Міська страхова компанія», є страхувальником за договором страхування, укладеного між ПАТ «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2, визнало страховим випадком дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 08.09.2010 року о 11 годині 50 хвилин на Привокзальній площі ДПМА «Бориспіль», а саме на стоянці автомобілів та зобовязалося виплатити йому страхове відшкодування, як потерпілому внаслідок ДТП в сумі 3 586,12 грн..

У звязку з тим, що виплата страхового відшкодування страхувальником йому не виплачувалась, він 19.01.2012 року звернувся до Голови Правління ПАТ «Міська страхова компанія» з письмовою заявою в якій просив надати пояснення причини несплати йому страхового відшкодування.

Відповідач листом за Вих. № 112-01 від 23.01.2012 року повідомив, що по його заяві про виплату страхового відшкодування за шкоду, повязану з пошкодженням в результаті ДТП транспортного засобу, ними отримано повний пакет документів та прийнято рішення про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування в сумі 3 586,12 грн., та зазначені кошти підлягають перерахуванню на його рахунок.

Однак, зазначена сума йому виплачена не була. З цього приводу, він повторно звернувся до ПАТ «Міська страхова компанія» з заявою про негайне виконання свого рішення про виплату йому страхового відшкодування. Але і на цю заяву відповідач не відреагував, що спонукало його звернутися зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Зазначена комісія у своєму листі № 1014/13-12 від 18.05.2012 року повідомила його, що ними будуть застосовані відповідні заходи до ПАТ «Міська страхова компанія» та рекомендували йому звернутися до суду з відповідним позовом.

Починаючи з 23.01.2012 року і до цього часу відповідач не сплатив йому страхове відшкодування в сумі 3 586,12 грн.. Таким чином три (3) відсотки річних від простроченої суми платежу за вісім місяців, складають 71,72 грн..

У судове засідання 27.03.2013 року позивач не зявилися, але 23.01.2013 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю у якій зазначив, що не може прибути до суду за станом здоровя та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ПАТ «Міська страхова компанія» у судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання (про що свідчить поштове повідомлення наявне у матеріалах справи), поважні причини неявки суду не сповістив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті.

У судове засідання не зявилася третя особа ОСОБА_2 хоча була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, поважні причини неявки суду не сповістила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надано, чим позбавила суд можливості вислухати її думку по суті.

Суд, у звязку з неявкою представника відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст.ст.. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 08.09.2010 року о 11 годині 50 хвилин на Привокзальній площі ДПМА «Бориспіль», а саме на стоянці автомобілів ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мітцубісі Аутлендер», державний номер НОМЕР_1 скоїла зіткнення з автомобілем «Мітцубісі Паджеро», державний номер НОМЕР_2 який перебував під керуванням позивача ОСОБА_1, що підтверджується Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2010 року ( а.с.4).

З Постанови Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 КпАП України, за яким суд наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідач ПАТ «Міська страхова компанія», є страхувальником за договором страхування, укладеного між ПАТ «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2, визнало страховим випадком зазначену дорожньо-транспортну пригоду, та зобовязалась виплатити позивачу страхове відшкодування, як потерпілому внаслідок ДТП в сумі 3 586,12 грн., однак виплату позивачу так і не здійснила.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами щодо належної йому виплати страхового відшкодування, що підтверджується заявами від 26.08.2011 року, 19.01.2012 року, 30.01.2012 року (а.с.5-7).

Також судом встановлено, що позивач отримав від відповідача лист за Вих. № 112-01 від 23.01.2012 року у якій зазначено, що по його заяві про виплату страхового відшкодування за шкоду, повязану з пошкодженням в результаті ДТП транспортного засобу, ними отримано повний пакет документів та прийнято рішення про визнання випадку страховим та про виплату йому страхового відшкодування в сумі 3 586,12 грн., та зазначені кошти підлягають перерахуванню на його банківський рахунок у встановлений законом строк (а.с.9). Однак, виплата позивачу страхового відшкодування здійснена відповідачем не була.

У звязку з несплатою відповідачем на користь позивача страхового відшкодування, позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг листом № 1014/13-12 від 18.05.2012 року повідомила позивачу, що нею будуть застосовані відповідні заходи до відповідача, у разі виявлення порушень у сфері фінансових послуг за його страховою справою. Також зазначеною комісією рекомендовано позивачу звернутися до суду з відповідним позовом з метою захисту його порушених прав (а.с.8).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав свої обовязки за страховим випадком та не перерахував позивачу страхове відшкодування в сумі 3 586,12 грн., у звязку з чим позивач правомірно нарахував відповідачу три (3) відсотки річних від простроченої суми платежу за період з 23.01.2012 року до 08.10.2012 року, які згідно наведеного у позові розрахунку складають 71,72 грн. ( а.с.2). Таким чином, загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 3 657,84 грн..

Відповідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 988 ЦК України, що також дублюється п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: підпункт 3) сплата неустойки; підпункт 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Судом також встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, що підтверджується квитанцією від 29.09.2012 року, наявною в матеріалах справи (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому стягненню з відповідача підлягають також судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд, дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.. 1, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 88 ч.1, 169, 208, 197 ч.4, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст.ст.. 1, 2, 11, 526, 610-612, 625, 979, 988 ЦК України; ст.ст. 16, 20 Закону України «Про страхування», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, трьох процентів річних та судового збору - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Код ЕДРПОУ: 30244124 на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 3 657 (три тисячі шістсот пятдесят сім) гривень 84 копійки, з яких:

- сума страхового відшкодування - 3 586,12 грн.;

- 3 % річних за період з 23.01.2012 року до 08.10.2012 року - 71,72 грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Код ЕДРПОУ: 30244124 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В

27.03.2013