Ухвала суду № 3096512, 11.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у 1-ій Справа № 2-а-3396/08

Інстанції Верба І.О.

Категорія статобліку 2.11.1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009р м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя: Мірошниченко М.В.,

суддя: Туркіна Л.П.,

суддя: Проценко О.А.

при секретарі: Резніков Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача: Солодовник Ю.С. дов. Від 12.01.2009р. № 01

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ,

Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2008р.

у справі № 2-а-3396/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «АДА», м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровської області

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську,

м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

проскасування повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «АДА», м. Дніпродзержинськ заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0001231502/0/5991/10/15-21 від 25.02.2008р. та № 0001231502/1/9358/10/15-219 від 27.03.2008р. про застосування та стягнення фінансових санкцій з податку на додану вартість в розмірі 161,49грн.

Розглянувши справу, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2008р. у справі № 2-а-3396/08 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення № 0001231502/0/5991/10/15-21 від 25.02.2008р. та № 0001231502/1/9358/10/15-219 від 27.03.2008р.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. Перевіркою відповідача встановлено порушення позивачем п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, оскільки позивач здійснив несвоєчасну сплату податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2007р. № 51270, в якій платник самостійно визначив суму 9522грн. податкового зобовязання з ПДВ. Граничний термін сплати 01.10.07р.

Платіжним дорученням № 433 від 11.10.07р. позивач сплатив 15грн. штрафу, платіжним дорученням № 432 від 11.10.07р. позивач сплатив ПДВ в сумі 293грн., платіжним дорученням № 450 від 11.10.07р. позивач сплатив суму ПДВ 1306,90 грн.

Отримані суми були спрямовані відповідачем на погашення попередньої заборгованості, що і стало підставою для виникнення у позивача податкового боргу за серпень 2007р.

П.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, на підставі якого відповідач зарахував вказані суми в рахунок оплати заборгованості минулих періодів, не надає право податковому органу самостійно здійснювати зміну призначення платежу, сплачених платником податку податкових зобовязань. Право розпорядження власними грошовими коштами належить платнику.

Таким чином суд дійшов до висновку, що позивач виконав обовязок щодо сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ за серпень 2007р. і були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську подана апеляційна скарга, в якій визначені наступні обставини. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, оскільки позивач здійснив несвоєчасну сплату податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2007р. № 51270, в якій платник самостійно визначив суму 9522грн. податкового зобовязання з ПДВ. Граничний термін сплати 01.10.07р.

Згідно до п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та п.1.6 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затв. Наказом ДПА України від 18.07.05р. № 276), проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, у порядку календарної черговості його виникнення.

Починаючи з 02.10.08р. по декларації за серпень 2007р. у позивача виник податковий борг у сумі 1614,60грн., який був погашений платіжними дорученнями від 11.10.07р. №№: 433 та 432 та від 18.10.07р. № 450.

Таким чином позивач несвоєчасно сплатив суму податкового зобовязання по ПДВ із затримкою на 17 календарних днів, внаслідок чого на підставі п.п.17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181 йому застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 161, 49грн.

Справа про банкрутство ТОВ «АДА» ніяким чином не відноситься до спірних правовідносин, оскільки податкову декларацію з ПДВ за серпень 2007р. позивач подав до податкового органу вже після затвердження мирової угоди та оформлення договору про розстрочку податкового боргу минулих періодів.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.09.2008р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Відповідач про час, місце і дату судового розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на підставі п.4 ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Оберіг».

Справу призначено до розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Туркіна Л.П. (суддя), Проценко О.А. (суддя).

В судовому засіданні 11.02.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Як випливає з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 88/15-224/01236265 від 13.02.08р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 позивач по податковій декларації за серпень 2007р. від 20.09.2007р. № 51270 самостійно узгодив податкове зобовязання в сумі 9522грн. Граничний термін сплати 01.10.07р.

Фактично (як вказано у акті перевірки) позивачем було сплачено:

- платіжним дорученням № 433 від 11.10.07р. суму 15грн. (із затримкою 10 днів);

- платіжним дорученням № 432 від 11.10.07р. суму 293грн. (із затримкою 10

днів);

- платіжним дорученням № 450 від 18.10.07р. суму 1306грн. (із затримкою 17

днів).

Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001231502/0/5991/10/15-219 від 25.02.2008р. про застосування за вказане порушення штрафу у розмірі 10% - у сумі 161,49грн.

Не погодившись із вказаним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до податкового органу, і 25.03.08р. було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким в задоволенні скарги було відмовлено. В ході розгляду скарги відповідач вказав, що підприємство у жовтні 2007року погасило заборгованість по декларації за серпень 2007року у розмірі 1614,90грн.

За змістом п.5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до п.п.4.1.4 ст. 4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий звітний період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У відповідності до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, в тому числі:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

27.03.2008р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001231502/1/9358/10/15-219 про застосування штрафу в розмірі 10% у сумі 161,49грн.

Колегія суддів зазначає, що фактично позивач сплатив суму 9522грн. податкового зобовязання з ПДВ по декларації за серпень 2007р. платіжним дорученням № 411 від 26.09.2007р., тобто в межах строку, встановленого п.5.3.1 ст 5 Закону України № 2181.

Відповідач не заперечив проти факту сплати, однак послався на п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами в рівних пропорціях.

Таким чином, відповідач отримані суми спрямував на погашення попередньої заборгованості, що і стало підставою для виникнення у позивача податкового боргу з ПДВ у сумі 1614,90 грн. за серпень 2007р., і внаслідок чого був застосований штраф у сумі 161,40грн.

Як свідчить ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 7.7. статті 7 «Рівність бюджетних інтересів» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказана норма не надає право податковому органу самостійно змінювати цільове призначення сплачених платником податків податкових зобов'язань. Право розпорядження грошовими коштами податника податків належить останньому, отже податковий орган не має права змінювати напрямки погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, визначається спеціальним законом з питань оподаткування - Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», отже податковий орган має право на стягнення податкового боргу за процедурами, визначними вказаним законом, у тому числі у межах строків позовної давності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що позивач виконав обов'язок по сплаті узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2007 року у розмірі 9522,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 411 від 26.09.07 р., отже оскаржувані рішення винесені не на підставі, що передбачена законом, у зв'язку із неправильним застосуванням норми пункту 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що стало підставою для задоволення позову.

Викладені обставини спростовують доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, крім того, зазначає, що доводи позивача щодо наявності справи про банкрутство, не мають відношення до спірних податкових повідомлень рішень, оскільки податкову декларацію з ПДВ за серпень 2007р. позивач подав до податкового органу вже після затвердження мирової угоди та оформлення договору про розстрочку податкового боргу минулих періодів.

Суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 198п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2008р. у справі № 2-а-3396/08 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 17.02.2009р.

Головуючий суддя М.В.Мірошниченко

Суддя Л.П.Туркіна

Суддя О.А.Проценко