Ухвала суду № 30962635, 25.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1215/13 25.04.2013 25.04.2013 25.04.2013

Провадження №22-ц/784/1272/13

Головуючий у першій інстанції - Спінчевська Н.А.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової 0.0.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі - Левківській Н.С.

за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача -ОСОБА_3,

представника Ленінського ВДВС ММУЮ - Баштової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

до ОСОБА_7

про усунення перешкод у користуванні житловими і нежитловими приміщеннями

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловими і нежитловими приміщеннями. Постановлено демонтувати належну ОСОБА_7 прибудову до фасаду будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, розміром 6,7 х 5,3 м, площею 35,51 кв.м, виконану з пластикових склопакетів, яка являється холом стоматологічного кабінету, облаштованого з квартири № 52 та демонтувати навіси над підвальними ямами, розташованими під вікнами квартир №51 та № 38, в яких проживають позивачі (а.с.134-135).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено. Зобов'язано ОСОБА_7 за його рахунок та його силами знести прибудову до фасаду будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, розміром 6,7 х 5,3 м площею 35,51 кв.м, побудовану в якості холу до квартири № 52 вказаного будинку, яка використовується як стоматологічний кабінет, та демонтувати навіси над підвальними ямами, розташованими під вікнами квартир № 38 та № 51 вказаного будинку ( а.с. 168-170).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2011 року змінено спосіб та порядок виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2011 року ( а.с. 189).

У січні 2013 року Ленінський ВДВС ММУЮ звернувся з заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просив роз'яснити питання, чи є прибудова до фасаду будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві частиною нежитлового приміщення стоматологічного кабінету по вул. Космонавтів, 59/2 в м. Миколаєві, яка станом на 20 січня 2013 року належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_8, тією прибудовою до фасаду будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, розміром 6,7 х 5,3 м. площею 33, 51 кв.м., згідно виконавчого листа № 2-2053, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 14 червня 2011 року, яку зобов'язаний знести ОСОБА_7 ; чи зобов'язаний ОСОБА_7 за його рахунок та його силами знести прибудову до фасаду будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, розміром 6,7 х 5,3 м., площею 33, 51 кв. м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_8; прибудову якої саме площі зобов'язаний знести ОСОБА_7 33,51 кв.м. чи 35, 51 кв.м.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2013 року у задоволенні заяви про роз'яснення рішення у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі Ленінський ВДВС ММУЮ просив ухвалу скасувати та роз'яснити судове рішення. Апелянт посилався на наявність перешкод у виконанні судового рішення, які можливо усунути лише шляхом його роз'яснення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 221 ЦПК України передбачено право суду за заявою осіб роз'яснити своє рішення, якщо воно є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, не змінюючи при цьому його змісту.

Правила цієї норми застосовуються тоді, коли зміст рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін в суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 21 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року).

Зміст зазначених норм та його офіційне тлумачення дають підстави вважати, що оскільки роз'яснення рішення нерозривно пов'язане з його реалізацією, тобто виконанням, то й роз'ясненню підлягає рішення, яке має виконуватись.

Проте в заяві державного виконавця про роз'яснення рішення ( а.с.259-262) не зазначено, яке судове рішення є незрозумілим та підлягає роз'ясненню. Крім того, деякі відомості, які на думку державного виконавця підлягають роз'ясненню, а саме протиріччя у площі прибудови (33,51 чи 35,51 кв.м) взагалі не стосуються рішень суду першої та апеляційної інстанції, а стосуються іншого процесуального документу - ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2011 року ( а.с. 189).

Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені недоліки, не уточнив вимоги державного виконавця, не перевірив їх відповідність правилам статті 221 ЦПК України, а, відмовляючи у задоволенні заяви державного виконавця, не зазначив, яке саме судове рішення не підлягає роз'ясненню.

Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням процесуального порядку, вона підлягає скасування з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 321, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2013 року скасувати та передати заяву про роз'яснення рішення на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді