Ухвала суду № 30962630, 18.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1449/13 18.04.2013 18.04.2013 18.04.2013

Провадження № 22ц/784/1431/13 Суддя першої інстанції Притуляк І.О.

Категорія 53 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Белевері В.А.,

за участю: представника заявника - ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2013 року за скаргою ОСОБА_5 на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області (надалі - Братський ВДВС),-

В С Т А Н О В И Л А:

27 лютого 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Братського ВДВС.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна марки «Сlaas Lexion-570» від 21 жовтня 2011 року та витребування зазначеного майна.

Ухвалою цього ж суду від 10 вересня 2012 року по справі застосовано заходи забезпечення позову накладенням арешту на вказаний комбайн, шляхом проведення його опису та заборони йому здійснювати будь-які дії щодо відчуження цього майна. 19 жовтня 2012 року за заявою представника позивача, головним державним виконавцем Братського ВДВС Ільчинським А.В. було відкрито виконавче провадження № 34826993 по виконанню вищезазначеної ухвали суду. В цей же день головним державним виконавцем було винесено постанову про арешт вказаного майна та заборону його відчуження.

25 жовтня 2012 року головним державним виконавцем без достатніх правових підстав було винесено постанову про розшук вказаного комбайна, з покладенням на нього витрат по проведенню розшуку.

Крім того, 20 лютого 2013 року державним виконавцем Братського ВДВС Біляєвим С.В. було складено акт опису та арешту вказаного комбайна, з безпідставною його передачею третій особі ОСОБА_9, що порушує його права як власника.

За такого заявник вважає, що своїми діями посадові особи Братського ВДВС грубо порушили ст. 19 ч. 2 Конституції України, ст. ст. 40,49 Закону України «Про виконавче провадження» та просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Братського ВДВС Ільчинського А.В. від 25 жовтня 2012 року про розшук майна, визнати неправомірними дії державного виконавця Братського ВДВС Біляєва С.В. щодо передачі ОСОБА_9 на відповідальне зберігання комбайну, визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Братського ВДВС Біляєва С.В. щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2013 року задоволено скаргу ОСОБА_5 Скасовано постанову старшого державного виконавця Братського ВДВС від 25 жовтня 2012 року «про розшук майна боржника», а саме комбайну зернозбирального марки «Claas Lexion -570», 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машин НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 Визнано неправомірними дії державного виконавця Брадського ВДВС Біляєва С.В. щодо передачі 20 лютого 2013 року під час здійснення опису та арешту, комбайну зернозбирального марки «Claas Lexion -570», 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машин НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на відповідальне зберігання ОСОБА_9 Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Братського ВДВС щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 34826993 по виконанню ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2012 року. Також стягнуто з відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції у Миколаївській області 114 грн. 70 коп. судового збору.

В своїх апеляційних скаргах Братський ВДВС та ОСОБА_3 просили ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні вимог його скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи вимоги скарги, районний суд дійшов правильного висновку, що під час проведення виконавчих дій посадовими особами ДВС були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Проте суд скасовуючи постанову про розшук майна державного виконавця вийшов за межі своїх повноважень, а визнаючи дії державного виконавця щодо передачі арештованого майна на зберігання іншій особі неправомірними суд не зобов'язав виконавця або іншу посадову особу Братського ДВС усунути порушення або іншим шляхом поновити його порушені права.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 12, ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606-ХIV).

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження ають право зверталися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

У разі обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення (ст. 387 ЦПК України).

Суд ці вимоги процесуального закону залишив поза увагою.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 10 вересня 2012 року для забезпечення позовних вимог

ОСОБА_4 до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання угоди недійсною та витребування майна накладено арешт на рухоме майно - комбайн зернозбиральний марки «Claas Lexion -570», 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машин НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом проведення опису зазначеного майна і накладення на нього арешту, а також заборонено ОСОБА_5 вчиняти дії щодо відчуження цього майна (а.с. 10).

На виконання цієї ухвалу постановою державного виконавця від 19 жовтня 2012 року було відкрито виконавче провадження (а.с. 43).

В той же день постановою державного виконавця було накладено арешт на вказаний транспортний засіб та заборонено здійснювати його відчуження (а.с. 44).

25 жовтня 2012 року постановою державного виконавця Ільчинським А.В. оголошено розшук зазначеного транспортного засобу (а.с. 45).

20 лютого 2013 року державним виконавцем Біляєвим С.В. складено акт опису й арешту зазначеного комбайну та передано на відповідне зберігання ОСОБА_9 (а.с.46-49).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 606-ХIV у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком транспортного засобу боржника стягуються з боржника за ухвалою суду (ч. 3 ст. 40 Закону № 606-ХIV).

В постанові державного виконавця про розшук транспортного засобу взагалі не зазначено підстави необхідності розшуку транспортного засобу.

З заперечень державного виконавчої служби вбачається, що підставою для оголошення розшуку транспортного засобу є його відсутність біля будинку за місцем проживання ОСОБА_5, про що було складено державним виконавцем відповідний акт.

За такого, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що державною виконавчою службою на час оголошення розшуку транспортного засобу не вжито всіх заходів, спрямованих на встановлення місця знаходження транспортного засобу, в тому числі й отримання інформації з цього приводу у боржника, як це передбачено п.п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованого в міністерстві юстиції 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (надалі - Інструкції). Ця Інструкція визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 606-ХIV підлягають примусовому виконанню.

З урахуванням того, що внаслідок оголошення розшуку транспортного засобу порушуються права заявника щодо відшкодування витрат, пов'язаних з таким розшуком, районним суд обґрунтовано дійшов висновку , що таке рішення державного виконавця не відповідає вимогам Закону № 606-ХIV.

Між тим, місцевий суд в резолютивній частині ухвалі не визнав цю постанову неправомірною, а вийшов за межі своїх повноважень, скасував постанову державного виконавця, а не зобов'язав його усунути порушення закону.

За положеннями ч. 5 ст. 57 Закону № 606-ХIV про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису і арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користування майном. Здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам , про що зазначається в акті опису й арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Підпункт 4.4.3 Інструкції визначає, якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Отже, державний виконавець, передаючи арештований транспортний засіб на зберігання іншій особі, цих вимог закону не врахував та безпідставно обмежив заявника, як власника транспортного засобу, у використання цього майно за призначенням, а тому суд першої інстанції підставно визнав такі дії державного виконавця неправомірними.

Проте, районний суд не визначив в ухвалі яким чином усунути необхідно усунути або іншим шляхом поновити порушене право заявника, а саме не зобов'язав державного виконавця передати арештоване майно на зберігання боржнику до вирішення спору по суті.

Крім того, при визнанні протиправною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню ухвали суду про забезпечення позову, суд дійшов помилкового висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, як ще передбачено п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХIV і не звернув уваги на доводи державного виконавця, що ухвала суду не виконана в частині заборони вчиняти дії щодо відчуження транспортного засобу.

Також суд не зазначив, які ж права та свободи заявника порушені внаслідок відсутності такої постанови.

За такого, місцевий суд передчасно визнав протиправною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження..

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги державної виконавчої служби щодо безпідставного стягнення з відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції у Миколаївській області 114 грн. 70 коп. судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» питання оплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду першої інстанції не врегульовано.

З огляду на викладене, ухвала суду з підстав, визначених в п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення вимог скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги представника заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову ухвалу.

Скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Братського районного управління юстиції Миколаївської області Ільчинського А.В. від 25 жовтня 2012 року про розшук комбайна зернозбирального марки «Claas Lexion -570», 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машин НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_5 та зобов'язати скасувати цю постанову.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції Миколаївської області Біляєва С.В. щодо передачі 20 лютого 2013 року арештованого комбайну зернозбирального марки «Claas Lexion -570», 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію машин НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на зберігання ОСОБА_9 та зобов'язати державного виконавця передати зазначений транспортний засіб на зберігання ОСОБА_5 до вирішення спору по суті.

В задоволені іншої частини вимог скарги відмовити.

Зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції у Миколаївській області 114 грн. 70 коп. судового збору скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: