Рішення № 30959669, 06.08.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2012 р.Справа № 1/39/5022-544/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Адамас", м. Київ, вул. Виборзька,42а

до відповідача Фізична особа-підприємець Новікова Лілія Чеславівна, м. Тернопіль, вул. Глиняна,1, кв.13

про стягнення 215 913 грн.75 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Карпович Андрій Романович - представник за довіреністю від 12.07.2012р.

Відповідача : Новікова Лілія Чеславівна

Магдич Ольга Олександрівна -адвокат

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача та на підставі ст. 81-1 ГПК України здійснюється технічна фіксація судового процесу на диск 9МА608282134F07.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об"єднання "Адамас", м. Київ, вул. Виборзька,42а звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Новікової Лілії Чеславівни, м. Тернопіль, вул. Глиняна,1, кв.13 - 215 913 грн.75 коп. заборгованості за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2012р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 20.07.2012р. В судовому засіданні 20.07.2012р. оголошувалася перерва до 06.08.2012р. на прохання представника відповідача для надання можливості відповідачу провести переговори з позивачем і докази щодо результатів таких переговорів надати суду.

Після перерви представник позивача в судовому засіданні 06.08.2012р. подав заяву 03/08 від 03.08.2012р. про зменшення розміру позовних вимог в зв"язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 16 000 грн.00 коп. і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 199 913 грн.75 коп..

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 16 000 грн. 00 коп. боргу, враховуючи, що така заява подана останнім відповідно до вимог ст.22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, а тому приймаються судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач повністю визнає суму боргу із врахуванням заяви позивача про зменшення суми позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

10 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Адамас" в особі директора Мартиновського В.М., який діяв на підставі Статуту (надалі -позивач), з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем Новіковою Лілією Чеславівною ( надалі -відповідач), яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 15.05.1994р. № 153966, з другої сторони, було укладено Договір № 01-11/08-ЮВ (надалі -Договір). У відповідності до умов даного договору Постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність Покупця (відповідачу) товар, а Покупець зобов"язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту Договору він по своїй правовій природі є договором поставки, і, на підставі ст. 712 ЦК України, до нього застосовуються загальні положення про купівлю -продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вищезазначеного Договору позивач передав, а відповідач отримав товар -ювелірні вироби : із золота в кількості 238 шт., загальною вагою 312,16 грамів на загальну суму 62 857 грн.49 коп. та з срібла в кількості 117 шт., загальною вагою 312,16 грамів, на загальну суму 2 183,87 грн.., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000160 від 10.1.2008р. та № РН-0000161 від 10.11.2008р., належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється по мірі його реалізації, але не пізніше 30 календарних днів від дня поставки (п.2.4 Договору).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, отриманий за видатковими накладними № РН-0000160 від 10.11.2008р. та № РН-0000161 від 10.11.2008р. товар оплатив частково, у зв"язку з чим, станом на 18.06.2012р. за ним рахувалася заборгованість по товару: вироби із золота в кількості 48 шт., загальною вагою 136,77 грамів та вироби з срібла в кількості 69 шт., загальною вагою 148,32 грамів.

10 листопада 2008 року між тими ж сторонами укладено Договір 01-11/08 КТ комісії на продаж продукції (договір про передачу продукції на реалізацію)(надалі - Договір комісії). У відповідності до умов даного Договору комісії Комісіонер (відповідач по справі) зобов'язався за дорученням Комітента (позивача по справі) здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу продукції (п.1.1 Договору). Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу з третьою особою, а за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонерові винагороду в розмірі 5% від суми угоди з покупцем. Грошові кошти за продаж продукції Комітента надходять на розрахунковий рахунок Комісіонера (1.1, 5.1, 5.2 Договору комісії). Строк реалізації визначених товарів у відповідності до п.9.1 Договору комісії становить 30 днів.

На виконання вищезазначеного Договору комісії позивач передав відповідачу на комісію товар загальною вагою 312,94 грамів на загальну суму 31 292 грн.75 коп.., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000179 від 23.12.2008р., належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого на комісію товару належним чином не виконав, отриманий за видатковою накладною № РН-0000179 від 23.12.2008р. товар оплатив частково, у зв"язку з чим, станом на 18.06.2012р. за ним рахується заборгованість товару: у кількості 34 шт. на загальну вагу 89,70 грамів.

24 грудня 2009 року між тими ж сторонами укладено Договір 24-12/09 КП консигнації на продаж ювелірних виробів (надалі - Договір консигнації). У відповідності до умов даного Договору консигнації Консигнант (позивач по справі) зобов'язався передавати, а Консигнатор (відповідач по справі) зобов"язався приймати на реалізацію товар в асортименті, за кількістю і за цінами, вказаними у накладних, які виписуються на кожну окрему поставку (п.1.1 Договору Консигнації). Консигнатор має право самостійно встановлювати ціни та товар, що переданий йому на консигнацію, виходячи з ринкової кон"юнктури. Винагорода Консигнатора визначається як різниця між ціною реалізації товару Консигнатором і ціною Консигнанта. Розрахунок з Консигнантом проводиться після продажу товару Консигнатором. Консигнатор має право на повернення Консигнанту нереалізованого товару протягом строку дії цього Договору Консигнації (п.п.2.2-4.3 Договору Консигнації).

На виконання вищезазначеного Договору Консигнації позивач передав, а відповідач прийняв на реалізацію вироби із золота загальною кількістю 183 шт., загальною вагою 584,82 грами на загальну суму 160 092,44 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-21 від 18.02.2010р., № 202 від 26.11.2010р., № РН220 від 24.12.2010р., належним чином завірені копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого за Договором консигнації товару належним чином не виконав, отриманий за видатковими накладними № РН-21 від 18.02.2010р., № 202 від 26.11.2010р., № РН220 від 24.12.2010р товар оплатив частково, у зв"язку з чим, станом на 18.06.2012р. за ним рахується заборгованість товару: у кількості 125 шт. ювелірних виробів загальною вагою 412,59 грамів.

Таким чином, з вищезазначеного слідує, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 207 шт. ювелірних виробів із золота загальною вагою (585 проби) 639,06 грамів та 69 шт. виробів із срібла загальною вагою 148,32 грамів.

Відповідач визнав заборгованість перед позивачем шляхом підписання актів звірки: за 01.10.2011р. (золото), за 01.10.2011р. (срібло).

Крім того, 15.12.2011р. відповідач власноручно склав розписку, якою підтвердив, що свою заборгованість за отримані ювелірні вироби зобов"язується сплатити позивачу не пізніше 01.03.2012р. в сумі із розрахунку вартості ювелірних виробів на дату сплати коштів. Дану розписку можна розцінювати як узгодження між сторонами порядку розрахунків виходячи із вартості банківських металів на момент повернення відповідачем коштів, а оскільки, як стверджує позивач, та про що не заперечує відповідач, останній не провів розрахунків в строк до 01.03.2012р., позивачем проведено розрахунок заборгованості виходячи із вартості банківських металів (золота та срібла) згідно з Розпорядженням Національного банку України № 1/42 від01.03.2012р., яка станом на 01.03.2012р. становить 454,53 за 1 грам золота та 9,46 грн. за 1 грам срібла, а вартість 1 граму золота у ювелірному виробі станом на 01.03.2012р. становить 332,90 грн., вартість 1 грама срібла у ювелірному виробі станом на 01.03.2012р. становить 21.31 грн.

Таким чином, із розрахунків позивача заборгованість відповідача за отримані ювелірні вироби склала: 215 913 грн. 75 коп. , з яких за золоті вироби - 212 753 грн.06 коп., за срібні вироби 3 160 грн.69 коп.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а позовні вимоги вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення із врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого відповідачем товару суду та позивачу не надано, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість, із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, в сумі 199913 грн.75 коп.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України та ст.ст.33.34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 199913 грн.75 коп. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтвердження матеріалами справами та визнани відповідачем.

Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця Новікової Лілії Чеславівни, м.Тернопіль, вул.Глиняна, буд.1, кв. 13 (код 2681100161) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Адамас", м.Київ, вул. Виборзька, буд. 42-А (код 24746112)- 199 913 (сто дев"яносто дев"ять тисяч дев"ятсот тринадцять) грн. 75 коп. боргу і 4 318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 27 коп. судового збору.

Видати наказ.

Протягом десяти днів з дня складання повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення буде виготовлено 8 серпня ц.р.

Суддя Ю.О. Чопко