Постанова № 30952723, 29.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/775/290/13 Головуючий 1 інстанції: Гурідова Н.М.

Категорія: ст. 483 ч. 1 МК Доповідач: Єстєніна В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Єстєніна В.В., розглянувши в м. Донецьку справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду Донецької області від 20 березня 2013 року, якою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ялта, Першотравневого району Донецької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару у сумі 113020 (сто тринадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп. на користь держави на розрахунковий рахунок № 31118106700006 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687001, код платежу 21081100, код надходжень бюджету 095 отримувач ГУДКСУ у Донецькій області з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

Конфісковано на користь держави товар - „Мерседес Бенс Вито" державний номер НОМЕР_1 він. код НОМЕР_2 вартістю 113020(сто тринадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп.

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання постанови стягується вартість зазначених товарів відповідно до ст. 541 МК України на розрахунковий рахунок № 31118106700006 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687001, код платежу 21081100, одержувач УДК в Київському районі м. Донецька,

В С Т А Н О В И ЛА :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у незаконному переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані транспортного засобу «Мерседес Бенс Вито» державний номер НОМЕР_1, тобто - скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

Правопорушення вчинено за таких обставин.

23.01.2013 о 12-05 год. під час проведення спільних заходів з працівниками ДАІ м. Маріуполя на дорозі в районі буд. № 132 по вул. Виноградна в м. Маріуполі було зупинено автомобіль «Мерседес Бенс Вито» державний номер НОМЕР_1, країна реєстрації Литовська Республіка, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який надав наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, трудовий договір № 10/7 від 17.04.2012 р., підписаний між гр. України ОСОБА_1 та керівником підприємства «Baltic Servise Enterprise», посвідчення водія НОМЕР_4, шляховий лист форми №3 від 27.08.2012 р.

Згідно відомостей, що містяться у ЄАІС ДМСУ ОСОБА_1 ввіз вказаний автомобіль на митну територію України у пункті пропуску митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці по смузі руху «Зелений коридор» .

19.03.2010рроку Східною митницею отримано орієнтування Служби безпеки України № 26/3/2-634 нт, відповідно до якого зазначено, що керівник підприємства «Baltic Servise Enterprise» ( j/k 302068615 Birzu sav. r Aukstuolink, Republik of Liethuania) (Литовська Республіка) ОСОБА_3 ввозить транспортні засоби з приховуванням від митного контролю та передає у володіння та користування іншим громадянам України. 16.07.12рроку Східною митницею отримано відповідь відділу Укрбюро Інтерполу ГУ МВС України в Донецькій область №16370/11-5-41, відповідно до якої згідно Державної бази даних соціального страхування Литовської Республіці громадянин України, керівник підприємства «Baltic Servise Enterprise» ОСОБА_3 є володарем та єдиним працівником фірми. 18.12.12р. Східною митницею отримано відповідь № 28657/11-2-4 митних органів Литовської Республіки на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів громадянами України, власником яких є підприємство «Baltic Servise Enterprise», відповідно до якої фірма «Baltic Servise Enterprise» практично не виконує ніякої економічної діяльності та має ознаки фіктивності в Литовський Республіці. Крім того, відповідно до законодавства Литовської Республіки іноземна особа має право працювати на території Литовської Республіки або на підприємстві, зареєстрованому на території Литовської Республіки, виключно у разі отримання дозволу на роботу, виданого Біржею праці Литовської Республіки.

З огляду на викладене, транспортні засоби, зареєстровані на підприємство «Baltic Servise Enterprise», не здійснюють ніякої комерційної діяльності на митній території України.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1, надавши як підставу для ввезення на митну територію України транспортного засобу, що належить підприємству «Baltic Servise Enterprise», трудовий договір, підписаний ним та керівником підприємства «Baltic Servise Enterprise», що є нелегітимним, перемістив вищезазначений транспортний засіб через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві дані або отримані незаконним шляхом.

В апеляції ОСОБА_1, особа, притягнута до адміністративної відповідальності, просив постанову скасувати, посилаючись на те, що нелегітимність трудового договору, на що вказано судом, може бути встановлена лише у судовому порядку, разом з тим, таке рішення суду не існує; працівники митниці, скористувались його правовою безграмотністю, та обманом спромоглися від нього необхідних їм свідчень; доказі були надані у неналежній формі, а тому судом не повинні були братися до уваги; жодних доказів відсутності трудових стосунків між ним та підприємством «Baltic Servise Enterprise» не надано, рішення суду грунтується лише на припущеннях працівників СБУ та Східної митниці.

Одночасно, заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки участі в судовому засіданні не брав, копію постанови суду одержав лише 04 квітня 2013 року.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження постанови суду стосовно нього задоволенню не підлягає за таких підстав. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути принесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо в поновленні строку відмовлено.

Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду, ОСОБА_1 посилається на те, що повний текст постанови він отримав лише 3 квітня 2013 року, оскільки мешкає в м. Маріуполі і раніше не мав можливості отримати останню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, про день, час та місце розгляду останньої ОСОБА_1 був повідомлений своєчасно та належним чином, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та з заявою про відкладення справи не звертався, у зв'язку з чим суд першої інстанції мав законні підстави розглянути справу за його відсутності, направивши на адресу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності копію постановленого у справі рішення.( 7, 130)

Одночасно, апеляційний суд зазначає, що вказаним вище законом встановлено відлік часу на апеляційне оскарження рішення суду по адміністративній справі з дня його винесення, а тому підстав для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду не вбачається.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В той же час, подаючи апеляційну скаргу на рішення суду про порушення митних правил, апеллянт керувався Кодексом адміністративного судочинства України, що є юрисдикцією адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суд,

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного м. Донецька від 20 березня 2013 року стосовно нього.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного м. Донецька від 20 березня 2013 року стосовно нього повернути особі, яка її подала - ОСОБА_1

Суддя