Рішення № 30951556, 19.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/6797/2012 Провадження № 22-ц/772/867/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів: Денишенко Т.О. Оніщука В.В.,

при секретарі : Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно та виселення із займаного жилого приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ «Кей-Колект» про визнання договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» (надалі-Банк) звернувся в суд позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, мотивуючи позовні вимоги тим, що за умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, останньому був наданий кредит розмірі 297 700 грн. на умовах, визначених у кредитному договорі. У забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між позичальником та Банком було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, позичальник передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Оскільки, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 20.04.2012 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 291 253,62 грн. та заборгованість по відсотках - 86 017, 74 грн., позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та виселити з квартири усіх проживаючих в ній осіб.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до Банку та ОСОБА_2, обгрунтовуючи його тим, що зазначена квартира є об'єктом спільної власності, а тому передача її в іпотеку без згоди позивачки суперечить положенням ст.578 ЦК України та ст.6 Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з цим, просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений між Банком та ОСОБА_2, виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію договору іпотеки від 27.11.2007 року, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за договором іпотеки від 27.11.2007 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2012 року в задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ «Кей-Колект» про визнання договору іпотеки недійсним задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 27.11.2007 року, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 Виключено з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію договору іпотеки від 27.11.2007 року, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 27.11.2007 року, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 Стягнуто з ТОВ «Кей Колект» на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в сумі 107, 30 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект», посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За висновком суду позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки від 27.11.2007 року підлягали до задоволення, оскільки в момент укладення спірного договору квартира була об'єктом спільної власності і в момент її передачі в іпотеку повинна була бути згода всіх співвласників.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останньому був наданий кредит в сумі 297 700 грн. строком до 23.10.2028 року зі сплатою 14% річних. В якості забезпечення повного та своєчасного виконання позичальником взятих зобов'язань, між ОСОБА_2 та Банком 27.11.2007 року було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у іпотеку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу №1, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, за якими право вимоги кредитної заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 за кредитним договором № 11256527000 від 23.11.2007 року та за договором іпотеки від 27.11.2007 року відступлені ТОВ «Кей-Колект».

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.09.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1

Як роз'яснено в п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та передбачено ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом ст.ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання божником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ст.6 Закону України «Про іпотеку», ст.578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою всіх співвласників.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «»Кей-Колект» щодо звернення стягнення на заставне майно, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення як факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, так і належності їм майна на праві спільної сумісної власності пов'язуєтся з набранням законної сили рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.09.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2012 року та з тим, що на момент укладення договору іпотеки, тобто 27.11.2007 року єдиним власником предмета іпотеки був ОСОБА_2

Тому, позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» про звернення стягнення на заставне майно підлягають задоволенню, так як ОСОБА_3 набула статус іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.

Разом з тим, позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» про виселення з жилого приміщення усіх проживаючих осіб не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Разом з тим, в п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового Кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки позивачем не дотримано порядок, встановлений законом щодо виселення осіб із житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, в цій частині позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» слід відмовити, так як примусове виселення здійснюється за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільняють житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя.

В матеріалах справи відсутня письмова вимога про добровільне звільнення квартири, а в ході судового розгляду не обговорювалося питання щодо дотримання процедури виселення відповідачів.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, а також відповідно до ст. 88 ЦПК України про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» судових витрат.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ «Кей-Колект» задовольнити частково. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 27.11.2007 року за кредитним договором № 11256527000 від 23.11.2007 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з жилого приміщення відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ «Кей-Колект» про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір 5046 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

Т.О.Денишенко

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: