Ухвала суду № 3094985, 20.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                             Суддя 1 інстанції – Ісаєнко Ю.А.

                                                                                                                                             Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2009 року                                                                              справа № 2-а-13768/08/0570

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахова Т.П.

                                   Василенко Л.А.                        

при секретарі судового засідання

Кірсановій М.В. за участю представників: від позивача:Сагарда О.І. - за дов. від 14.01.2008 р. від відповідача:Мочкаєв Ю.І. - за дов. від 15.12.2008 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької областіна постанову Донецького

окружного адміністративного судувід 12 листопада 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-13768/08 (суддя Ісаєнко Ю.А.)за позовомЗакритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»  доДержавної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області                       про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року (арк. справи 59-64) задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька», внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області від 25 червня 2008 року № 0001341510/0, 0001351510/0, 0001361510/0.

В апеляційній скарзі (арк. справи 67-70) та під час апеляційного розгляду справи відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька» з питань несвоєчасної плати за землю по розрахунку № 2495 від 15 лютого 2008 року та збору за забруднення навколишнього природного середовища по розрахунку № 16297 від 19 жовтня 2007 року, за результатами якої складено акт від 19 червня 2008 року № 597/15-0/00175797. (арк. справи 7-9).

В ході перевірки встановлені порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон № 2181) та пункту 10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 р. № 303 (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальної сумі 45394,48 грн.; статті 17 Закону України від 03.07.1992 р. №2535 «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 3142,39 грн.

За наслідками зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001341510/0 від 25 червня 2008 р. - за порушення граничного строку орендної плати за землю з юридичних осіб та на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 Закону № 2181 за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3142,39 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 314,24 грн. (арк. справи 4).

- № 0001351510/0 від 25 червня 2008 р. - за порушення граничного строку орендної плати за землю та на підставі підпункту 17.17 пункту 17.1 Закону № 2181 за затримку більш 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 22129,22 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 4425,86 грн. (арк. справи 5).

- № 0001361510/0 від 25 червня 2008 р. - за порушення граничного строку плати збору за забруднення навколишнього природного середовища та на підставі підпункту 17.17 пункту 17.1 Закону № 2181 за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 23265,26 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 11632,64 грн. (арк. справи 6).

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об′єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов′язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та орендної плати за землю, визначених Законом  України «Про порядок погашення зобов′язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

      Відповідно до статті 1 Закону України « Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХП, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

      Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законам терміни згідно статті 9 наведеного Закону.

      Спеціальним Законом про оподаткування, який регулює порядок сплати зобов’язань платників податків є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21.12.2000 року № 2181-Ш.

   Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» (від 3 липня 1992 року № 2535-12 із змінами та доповненнями) передбачено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня, до 1 лютого подають дані відповідній державній податкові інспекції.

Відповідно до пункту 2 «Порядку подання податкового розрахунку земельного податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року №434, розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України „Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2008 року позивачем до податкового органу подано декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (арк. справи 19), якою визначено загальну суму плати на рік - 1036834,79 грн., з розбивкою платежу по місяцях - 86402,90 грн. У рахунок погашення зазначеного зобов’язання (за січень 2008 року) відповідачем віднесено частину платежів позивача за платіжними дорученнями: № 212 від 20.03.08 р., який має призначення - «оренда землі згідно рішення суду по строку сплати 20.03.2008 року»; № 296 від 18.04.08 р. - «оренда землі згідно рішення суду по строку сплати 20.04.2008 року»; № 432 від 21.04.08 р. - «оренда плата за землю за 2008 рік»; № 368   від 15.05.08 р., - «оренда землі згідно рішення суду по строку сплати 20.05.2008 року»; № 419 від 23.05.08 р., - «оренда землі за квітень 2008 року». (арк. справи 25-29).

Постановою Кабінету міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 затверджено Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

Матеріалами справи також підтверджується, що 29 жовтня 2007 року позивачем до податкового органу наданий податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року, яким визначено загальну суму збору за звітний період у сумі 26266,43 грн. (арк. справи 12). У рахунок погашення зазначеного зобов′язання відповідачем віднесено частину платежів позивача за платіжними дорученнями: № 134 від 19 лютого 2008 року, який має призначення - «плата за екологію за 4 квартал 2007 року; № 129 від 19.02.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.02.08 року»; № 133 від 19.02.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду »; № 211 від 28.03.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.02.08 року»; № 210 від 28.03.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.03.2008 року»; № 297 від 18.04.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.04.2008 року»; № 298 від 18.04.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.04.2008 року»; № 367 від 15.05.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.05.2008 року»; № 366 від 15.05.2008 року - «плата за екологію згідно рішення суду по строку сплати 20.05.2008 року»; № 4 від 09.06.2008 року - «плата за екологію за 1 квартал 2008 року. (арк. справи 15-24).

Колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно було змінено призначення зазначених платежів, внаслідок чого у позивача утворилась затримка граничних термінів сплати по зобов′занням зі сплати орендної плати за землю та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника у апеляційній скарзі на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з огляду на наступне.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування. 

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи визначені у повному обсязі та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-13768/08  – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-13768/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»  до Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25 червня 2008 року № 0001341510/0, 0001351510/0, 0001361510/0 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  20 січня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  Л.А. Василенко

 З оригіналом згідно:

Суддя                                                    Р.Ф. Ханова