Постанова № 3094980, 15.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                             Суддя – 1 інстанції – Кошкош О.О.

                                                                                                                                             Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2009 року                                                                     справа № 2-а-12007/08/0570

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Старосуда М.І.             

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.

за участю представників: від позивача:Косенок О.М.- за дов від 06.10.2008 року

  від відповідача:Суліма О.М.- за дов від 13.01.2009 року

Руденко Є.О..- за дов. від 14.01.2009 року

Черняк О.А.- за дов. від 14.01.2009 року

                           розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКрасноармійської об’єднаної держаної податкової інспекції Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року (у повному обсязі складена 15 жовтня 2008 року)по адміністративній справі№ 2-а-12007/08/0570 (суддя Кошкош О.О.)за позовомДержавного підприємства «Селидіввугілля»

до

Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області 

про

за участю третьої особи

визнання недійсним рішення 

Державного підприємства «шахта імені Коротченка»

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року по справі № 2-а-12007/08/0570 (арк. справи 110-113) задоволенні позовні вимоги державного підприємства «Селидіввугілля» (надалі підприємство) до Красноармійської об’єднаної державної  податкової інспекції Донецької області  (надалі інспекції), внаслідок чого визнане недійсним рішення інспекції від 13 грудня 2007 року №20089/10/24-013 (арк. справи 4, надалі спірне рішення) з мотивів протиправності його прийняття.        

В апеляційній скарзі Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція  Донецької області (арк. справи 117-118) просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року по справі                               №2-а-12007/08/0570, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову з посиланням на то, що постанова судом першої інстанції прийнята в результаті неправильної оцінки матеріалів справи, фактичних обставин, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Представник позивача під час судового засідання доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.   

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 33426253 (арк. справи12-13,84,85), перебуває на податковому обліку податкового органу з                   8 червня 2005 року, що посвідчується довідкою про взяття на облік платника податків (арк. справи 86). Підприємство діє на підставі Статуту затвердженого Наказом Міністра вугільної промисловості від 27 грудня 2005 року, який пройшов державну реєстрацію     4 січня 2006 року (арк. справи 76-83).

Наказом Міністерства палива та енергетики від 6 вересня 2005 року №454 «Про реорганізацію ДВАТ «Шахта імені Д.С. Коротченко» (арк. справи 100), була припинена діяльність зазначеного товариства шляхом реорганізації, а саме приєднання до державного підприємства «Селидіввугілля» (пункт 1 наказу). Пунктом 6 зазначеного наказу установлено, що ДП «Селидіввугілля» є правонаступником усіх прав та обов’язків ДВАТ «Шахта імені Д.С. Коротченко».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 25 вересня 2007 року №384 «Про створення шляхом виділу Державного підприємства «Шахта ім. Д.С. Коротченка» (арк. справи 5-7), зі складу Державного підприємства «Селидіввугілля» виділений відокремлений підрозділ «Шахта і. Д.С. Коротченка» та створене на його базі Державне підприємство «Шахта ім.. Д.С. Коротченка», пунктом 8 зазначеного наказу передбачено що новостворене підприємство є правонаступником прав та обов’язків державного підприємства „Селидіввугілля” пов’язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу згідно з розподільчим балансом.

Аналіз приписів вищенаведеного наказу доводить що міністерством, як органом уповноваженим управляти державним майном, здійснена реорганізація у формі виділення.

Керівником податкового органу 13 грудня 2007 року прийнято рішення відповідно до якого податковий борг ДП «Селидіввугілля» станом на 1 грудня 2007 року у сумі 67602178грн. залишається за Державним підприємством «Селидіввугілля».

Проблемою даного спору є правомірність або протиправність прийняття спірного рішення.

Порядок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу при реорганізації платника податків передбачений статтею 13 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Підпунктом 13.1.2 пункту 13.1 зазначеної вище статті передбачено, що реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізовується, не тягне за собою розподілу податкових зобов’язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органа така реорганізація  може призвести до неналежного виконання податкових зобов’язань платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Податковий орган не приймав рішення про застосування солідарної або розподільчої податкової відповідальності. Таким чином позивач вважає, що зобов’язання щодо сплати податків третя особа  приймає на себе, внаслідок виділу яким в розумінні статті 109 Цивільного кодексу України, є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.  

Колегія суддів зазначає, що само по собі рішення про правонаступництво у межах спірних відносин рішення міністерства не є підставою виникнення податкових зобов’язань. При зазначеній формі реорганізації перехід до нового платника податків податкового боргу можливий виключно за рішенням податкового органу, податкове правонаступництво є спеціальним і ототожнювати його із загальними правилами не можна. Оскільки відокремлений підрозділ (на базі якого створено підприємство) взагалі не є суб’єктом господарювання відповідно до норм Господарського Кодексу України, що були чинними на момент прийняття рішення про реорганізацію. 

Платники податків та моменти узгодженості податкових зобов’язань є загальними, терміни сплати виникли у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок подання податкових декларацій платниками податків або визначення податковим органом податкового зобов’язання шляхом прийняття податкового повідомлення–рішення платникам податків, податкові зобов’язання або податковий борг яких перейшов до позивача. 

З огляду на зазначене, суд не приймає правову позицію позивача погоджену судом першої інстанції щодо неправомірності спірного рішення, даним рішенням констатований розмір податкового боргу на певну дату, жодних нових правових наслідків дане рішення не породжує.

Суд зазначає, що підставою для внесення  даних до облікової картки платника податків  не можуть бути лише листи або акти приймання-передачі податкового боргу без документів, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов’язання платника до бази даних. До зазначених документів, зокрема належать податкові декларації, повідомлення (рішення), рішення прийняті за результатами розгляду скарг платників податків у адміністративному та судовому порядках, договори про розстрочення або відстрочення податкового боргу та інші.

Колегія судів не доводи суду першої інстанції стосовно того, що правила податкової застави впливають на правомірність спірного рішення, з огляду на те, що застава є способом погашення податкового боргу, тоді як спірне рішення стосується його розміру.       

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що заперечуючи проти позову, та обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія судів не приймає посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як такі що не призвели до прийняття помилкової постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 162, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від                   9 жовтня 2008 року у справі № 2-а-12007/08/0570 - задовольнити. 

Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року у справі № 2-а-12007/08 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним рішення від 13 грудня 2007 року №20089/10/24-013 - відмовити. 

Вступна та резолютивні частини постанови проголошенні під час судового засідання 15 січня 2009 року в присутності представників сторін, повний текст складений та підписаний 15 січня 2009 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                            Р.Ф. Ханова