Ухвала суду № 3094979, 15.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2009 року                                                                        справа № 2-а-11563/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Старосуд М.І.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О. за участю представників: від позивача:Анохіна Т.І. - за дов. від 01.12.2008 р.від відповідача:Ваховська Г.О. - за дов. від 17.12.2008 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 20 жовтня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-11563/08 (суддя Кошкош О.О.)за позовомОбласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”   доДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька  провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення 

ВСТАНОВИЛА:

      Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року (арк. справи 72-75) задоволений позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 13 березня 2008 року № 0002571542/0.       

     Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька у апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. (арк. справи 79). Доводами апеляційної скарги відповідач вважає помилкове застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

      Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи викладені в апеляційній скарзі відхилив і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

     Колегія суддів, заслухавши доповідь судді–доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

      Відповідачем за результатами перевірки своєчасності сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість, результати якої викладені в акті від 28 лютого 2008 року № 233/15-2/03337119 (арк. справи 16-18), 13 березня 2008 року прийняте податкове повідомлення–рішення № 0002571542/0 (арк. справи 15), яким за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань, визначених у підпункті 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 169 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 4079946 грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 2039973 грн.

       У акті перевірки зазначено, що до сплати податку на додану вартість по деклараціям №63929 від 19 червня 2007 р., № 110284 від 20 вересня 2007 р., уточнюючим розрахункам № 66703 від 2 липня 2007р., № 101756 від 4 вересня 2007 р. відповідачем було прирівнено надання позивачем податкових декларацій № 128862 від 22 жовтня 2007 р., 145656 від 20 листопада 2007 р., № 158119 від 20 грудня 2007 р., № 13743 від 20 лютого 2008 р. та уточнюючого розрахунку № 4242 від 30 січня 2008 р. (арк. справи 19-34). 

      Фактично суми податкових зобов’язань позивачем сплачені не були, що не спростовано відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи.

       Проблемою даного спору є наявність або відсутність об’єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, визначених  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

       Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

      Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове  зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання

       Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищенаведеного Закону у разі, коли платник податків не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник   податку   зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

        Зменшення податкового зобов’язання шляхом подання уточнюючого розрахунку не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов’язань і не є погашеною сумою в розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону, внаслідок чого підстави для застосування штрафу відсутні.

        На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

        Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі            м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-11536/0/ – залишити без задоволення.

       Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-11563/08 – залишити без змін.

       Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 січня 2009 року.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  М.І.Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                               Р.Ф. Ханова