Ухвала суду № 3094962, 09.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 грудня 2008 року                                                                                       місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді – Бараненка І.І.,суддів:                           Дурицької О.М.,                                                     Маслія В.І.,

при секретарі судового засідання – Калініній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай – Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2007 року в адміністративній справі №2-а-578/07 (7/46) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай – Україна» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

У серпні 2007 року ТОВ «Пі Ес Ай – Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов, у якому, посилаючись на порушення відповідачем положень п.4.1.4, 4.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 07.02.2007р. №№0005451501/0, 0005461501/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Пі Ес Ай Україна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2007 року та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі Ес Ай-Україна" за 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006, 9 місяців 2006 року, по уточненим розрахункам №79158 від 18.05.2005р. та №84223 від 26.05.2005р., згідно податкового повідомлення-рішення №0001162305 від 23.01.2006р. За результатами перевірки було складено акт № 2658-1086/15-01-32664569 від 05.02.2007р.

Згідно вказаного Акт позивачем за звітний період: 1 квартал 2005 року було подано уточнюючий розрахунок №79158 вії 18.05.2005р., відповідно до якого за даними декларацій на прибуток сума узгодженого самостійно платником податку податкового зобов'язання склала 181 900,00 грн. граничним терміном сплати 13.11.2005р. Недоїмка була погашена 17.11.2005 р. платіжним дорученням № 449 від 17.11.2005 р. - в сумі 751,22 грн., а 18.11.2007 р. відбулось зменшення податкового зобов'язання по уточненою розрахунку № 232781 від 18.11.2006 р.

Згідно акту перевірки №2658-1086/15-01-32664569 від 05.02.2007р., позивачем з звітний період: 1 квартал 2005 року було подано уточнюючий розрахунок №84233 від 26.05.2005, відповідно до якого за даними декларацій на прибуток сума узгодженого самостійно платником податку податкового зобов'язання склала 181 900,00 грн. з гранична терміном сплати 16.08.2005 р. Недоїмка була погашена 11.11.2005 р. платіжним дорученням №428 від 11.11.2005р.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.5.1. ст.5 зазначеного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем до ДПІ у Сом'янському районі м. Києва направлено уточнюючі розрахунки декларації з на прибуток за І квартал 2005 р. від 18.05.2005р. за №79158 та від 26.05.2005р. за №84233, тобто фактичні фінансові показники господарської діяльності позивача за І квартал 2005 р., встановлені вищевказаним Актом перевірки, були менші ніж ті. що подані позивачем у  деклараціях, а отже позивачем у поданих деклараціях було фактично завищено розмір власних податкових зобов'язань.

Оскільки п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовується у випадках, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання  минулих податкових періодів, а виходячи із встановлених судом обставин незважаючи на подання позивачем уточнюючих декларацій у позивача у вказаному податковому періоді ним фактично не занижено податкові зобов’язання, а навпаки, помилково завищено, а тому, на думку колегії суддів, у позивача відсутні підстави для нарахування та сплати штрафних санкцій.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає наведені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай – Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2007 року в адміністративній справі №2-а-578/07 (7/46) – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий                              підпис                      І.Бараненко

Судді:                                                            підпис                      О.Дурицька

підпис                                             В.Маслій

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 10 ГРУДНЯ 2008 РОКУ