Постанова № 3094889, 03.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-8927/08 Головуючий у І інстанції: Маріщенко Л.О.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» грудня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів Малиніна В.В. та Романчук О.М.,

при секретарі Никончук І.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Молочник» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Молочник» задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.10.2006р. №0005452301/0, від 20.11.2006р. №0005452301/1, від 11.01.2007р. №0005452301/2 та від 16.03.2007р. №0005452301/3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 36,4грн. витрат зі сплати державного мита (а.с.89-90).

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Житомирі (далі «ДПІ у м.Житомирі») просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити Відкритому акціонерному товариству «Молочник» (далі «ВАТ «Молочник») у задоволенні його позовних вимог (а.с.95-97).

Заслухавши пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що службовими особамиДПІ у м.Житомирі проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Молочник» на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., про що складено акт від 13.10.2006р. за №3383/23-1/00445392/0110 (а.с.6-52).

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Молочник»в податковому обліку та при складанні Декларацій про прибуток підприємств за 9 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року витрати по сплаті відсотків за отриманий кредит нерезидента, що має офшорний статус, включались до складу валових витрат з дотриманням обмежень - в розмірі 85 відсотків. При складанні декларації про прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2006р. та визначенні валових витрат підприємством в порушення вимог п.18.3 ст.18Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно збільшено (відкориговано по рядку 05.2 Декларації про прибуток підприємства) валові витрати на суму 302641грн., що складає 15% витрат на сплату відсотків за користування кредитом, від нерезидента, що має офшорний статус.

Окрім того, перевіркою встановлено що в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі «Закон») позивачем не відкориговано валові витрати на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності у сумі 22443,68грн., в т.ч. в 4 кварталі 2005 року у сумі 17824,68грн., в 2 кварталі 2006 року у сумі 4619 грн. ( у зв'язку з відсутністю оплати, витрати по даних операціях платником фактично не понесені).

Разом з тим, у порушення п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону підприємство не повному обсязі відобразило витрати на оплату праці та суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового соціального страхування фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, у зв'язку з чим ним занижено валові витрати у 2-му кварталі 2006 року на суму 33502грн.

За наслідками перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 291583грн., в т.ч. за 4-ий квартал 2005 року на суму 17825грн., за 2 квартал 2006 року на суму 273758 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму в розмірі 72896грн., в т. ч. за 4-ий квартал 2005 року на суму у розмірі 4456грн., за 1-ше півріччя 2006 року на суму у розмірі 68440грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі 24.10.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0005452301/0, яким ВАТ «Молочник» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі розміром 88336грн., з яких 72896грн. основний платіж, 15470грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.53).

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0005452301/0 від 24.10.2006р., рішенням №38129/10/25-009 від 17.11.2006р., оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін та 20.11.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0005452301/1.

Рішенням №16634/Т-С/25-09 від 28.12.2006р. ДПА у Житомирській області частково скасувала податкове повідомлення-рішення №0005452301/0 від 24.10.2006р. та №0005452301/1 від 20.11.2006р. на суму 18238грн., прийнято податкове повідомлення-рішення №0005452301/2 від 11.01.2007р.

Рішенням №2184/6/250215 від 06.03.2007р. Державна податкова адміністрація України за наслідками адміністративного оскарження залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 11.01.2007р. №0005452301/2 та 16.03.2007р. прийняла податкове повідомлення-рішення за №0005452301/3.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду про правомірність визначення ДПІ у м.Житомирі позивачу сум податкового зобовязання з податку на прибуток, зважаючи на таке.

Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі «Закон») проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит. **

ншш фо юдатку і

Пунктом 1.11 статті 1 Закону визначено, що кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Як свідчать матеріали справи, для здійснення фінансово-господарської діяльності ВАТ «Молочник» користувалося кредитними коштами підприємства - нерезидента Компанії LinkstarLimited(Кіпр), розташованої в офшорній зоні - Cuprusвідповідно до кредитної угоди від 16.02.2005р. б/н. Відповідно до умов якої позикодавець (Компанія LinkstarLimited(Кіпр)) надає кредит для розвитку виробництва у сумі до 1720000 фунтів стерлінгів, 2060950 доларів США. Відсоткова ставка за даною угодою є фіксованою і складає 11 % річних.

пни у )фіційн

Відповідно до бухгалтерського та податкового обліку підприємства, нерезиденту, що має офшорний статус, за перевірений період виплачено 2003485,85грн., в тому числі за 3-ій квартал 2005 року - 716224,97грн., 4-ий квартал 2005 року - 661524,75грн., 1-ий квартал 2006 року - 625736,13грн.

Суми процентів, сплачених або нарахованих за будь-якими кредитами, підприємство має право включити до складу своїх валових витрат на підставі п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону, але за неодмінної умови, що такі виплати пов'язані з веденням господарської діяльності.

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Однак, при сплаті процентів за борговими зобов'язаннями на користь нерезидентів необхідно враховувати положення п.п.5.5.2 та п.п.5.5.3 п.5.5 ст.5 Закону, які передбачають обмеження щодо включення до складу валових витрат по сплаті процентів на користь нерезидентів, пов'язаних з підприємством та прирівняних до них осіб.

Матеріалами перевірки не визначено, що проценти виплачувались на користь нерезидента, пов'язаного з підприємством, внаслідок чого норми п.п.5.5.2 та п.п.5.5.3 п.5.5 ст. 5 Закону на цей випадок не поширюються.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», фінансова послуга (далі - Закон) - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках,передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів зметою отримання прибуткуабо збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік послуг, які вважаються фінансовими, зазначено у ст.. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в тому числі на умовахфінансового кредиту., які відповідають критеріям, визначеним у п.5 ч.1 ст.1 цього Закону.

Положеннями статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, є фінансовим кредитом.

З огляду на викладене, надання фінансового кредиту (позики) в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є послугою. При цьому сплата процентів за кредитом є витратами підприємства за користування наданими підприємству грошовими коштами.

Разом з тим п.18.3 ст.18 Закону встановлено, що у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг). Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, якщо нерезидент - кредитор має офшорний статус, то суми, сплачені у вигляді процентів за кредит на користь такого нерезидента, може бути включено підприємством до складу своїхвалових витрат у сумі, що не перевищує 85 % вартості цих послуг.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2006р. N44-р «Про внесення зміну додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. N77-р» внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. N77-р «Про перелік офшорних зон» виключивши в розділі «Європа» слово «Кіпр».

Виключення країни Кіпр із переліку офшорних зон згідно з вказаним розпорядженням означає, що до кінця 1-го кварталу 2006 року Кіпр залишається офшорною зоною в податковому аспекті державою, і лише починаючи з 2-го кварталу 2006 року втрачає цей статус. Позивачем в деклараціях про прибуток підприємств за 9 місяців 2005 року, 2005 рік, 1-ий квартал 2006 року до складу валових витрат, витрати по сплаті процентів за кредитом підприємству, що має офшорний статус, включались з дотриманням обмежень - в розмірі 85 %, а саме: в декларації за 9 місяців 2005 року включено витрати в розмірі 608074грн., за 2005 рік - в розмірі 1169709грн., 1-ий квартал 2006 року в розмірі 531136грн.

В декларації про прибуток підприємств за 1-ше півріччя 2006 року підприємство в рядку 05.2Декларації «Самостійно виявлені помилки» включило до складу валових витрат суму 302641 грн., що становить 15 % від загальної суми процентів по кредиту, сплачених в 3-му 4-му кварталах 2005 року, в 1-му кварталі 2006 року нерезиденту, розташованому в офшорній зоні. ВАТ «Молочник» витрати на оплату таких послуг віднесено до складу валових витрат врозмірі 100 відсотків, в той час як згідно з вимогами законодавства необхідно було включати у розмірі 85 % від вартості вищевказаних послуг, що призвело до завищення валових витрат за 1-ше півріччя 2006 року в сумі 302641грн.

Щодо зменшення перевіркою валових витрат на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності у сумі 22443,68грн., то згідно з п.п.11.2.1 п.11.2ст.11 Закону, платник податку-покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (послуг) збільшує валові витрати виробництва. При цьому, в разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) у покупця виникає кредиторська заборгованість.

Якщо сума такої заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону включається до складу його валового доходу.

Окрім того, платник має одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованої товару (робіт, послуг), оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.п.5.2. п.5.2 ст.5 Закону

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі «працівники»), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування, прибутковим податком з громадян).

До складу валових витрат платника податку, відповідно до п.п.5.7.1 п.5.7ст.5 Закону, відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі задовольнити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року, - скасувати. Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Молочник» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,

судді: Малинін В.В.,

Романчук О.М.

і

Зг

іинків фіі шначени Зі

позики) І

Від

,664-ІП "Пі инності з активами, і

Пе ст. 4 За юслуг" (де мовах фп