Ухвала суду № 30946369, 11.04.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

11.04.2013 11.04.2013 103/1255/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - Атаманюка Г.С.,

при секретарі – Оленіній Д.Д.,

з участю представників позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї адміністративну справу за позовом Бахчисарайського міського голови до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення, третя особа – Бахчисарайське районне споживче товариство,

ВСТАНОВИВ:

Бахчисарайський міський голова звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення № 215 від 22 червня 2010 року про дозвіл Бахчисарайському РайСТ на розміщення малих архітектурних форм – стаціонарних павільйонів за адресою: м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 39. Вимоги позову мотивовані тим, що 04 лютого 2013 року членами комісії Бахчисарайської міської ради з містобудівництва, управління земельними ресурсами та охорони навколишнього середовища був встановлений факт здійснення будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Фрунзе, 39 в м. Бахчисараї. Як з’ясувалося при перевірці законності даної діяльності, 22 червня 2010 року виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради прийнято рішення № 215 «Про надання дозволу Бахчисарайському РайСТ на розміщення малих архітектурних форм за адресою: м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 39». Позивач вважає, що дане рішення прийнято з грубим порушенням діючого на той час законодавства. А саме, відповідно до п. 3 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 26 серпня 2009 року, розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Пунктом 5 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. Також, відповідно до п. 7 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», сільська, селищна, міська рада реєструє подану заяву про розміщення малої архітектурної форми і в місячний строк приймає рішення щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми та уповноважує виконавчий орган або посадову особу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений представник) передати суб'єктові господарювання перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. Між тим, у заяві від 21 червня 2010 року про надання дозвіл на розміщення малої архітектурної форми Бахчисарайським РайСТ не зазначений строк розміщення об’єкту. Також Бахчисарайський РайСТ не являється власником земельної ділянки по вул. Фрунзе, 39 в м. Бахчисараї, у зв’язку з чим рішення про дозвіл на розміщення об’єкту господарювання повинна була надавати Бахчисарайська міська рада, не її виконавчий комітет. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим № 215 від 22 червня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просить суд поновити строк позовної давності, оскільки про наявність оскаржуваного рішення Бахчисарайському міському голові стало відомо тільки 04 лютого 2013 року.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи – Бахчисарайського РайСТ, сповіщений належним чином, у судове засідання не з’явився.

У відповідності зі ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і на підставі представлених сторонами

доказів. Стаття 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування свого рішення, дії чи безіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж судового розгляду, обов’язку сторін з надання суду доказів, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 22 червня 2010 року виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АР Крим, на підставі клопотання Бахчисарайського РайСТ прийнято рішення про дозвіл Бахчисарайському РайСТ на розміщення малих архітектурних форм – стаціонарних торгівельних павільйонів за адресою: м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 39, на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Бахчисарайського РайСТ на підставі державного акту на землю (а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні, встановлених ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є законність. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На думку суду, оскаржуване рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим прийнято всупереч даним нормам законодавства. Так, відповідно до п. 3 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 26 серпня 2009 року, розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Пунктом 5 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. Також, відповідно до п. 7 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», сільська, селищна, міська рада реєструє подану заяву про розміщення малої архітектурної форми і в місячний строк приймає рішення щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми та уповноважує виконавчий орган або посадову особу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений представник) передати суб'єктові господарювання перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. Між тим, у заяві від 21 червня 2010 року про надання дозвіл на розміщення малої архітектурної форми Бахчисарайським РайСТ не зазначений строк розміщення об’єкту. Також Бахчисарайський РайСТ не являється власником земельної ділянки по вул. Фрунзе, 39 в м. Бахчисараї, у зв’язку з чим рішення про дозвіл на розміщення об’єкту господарювання повинна була надавати Бахчисарайська міська рада, не її виконавчий комітет.

Як встановлено у судовому засіданні, про прийняте рішення позивачу стало відомо 04 лютого 2013 року, а тому суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про поновлення строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 15, 71, 99, 100, 159-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити позивачеві строк для звернення до суду з адміністративним позовом, обчислюючи його з 04 лютого 2013 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим № 215 від 22 червня 2010 року про дозвіл Бахчисарайському РайСТ на розміщення малих архітектурних форм – стаціонарних павільйонів за адресою: м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 39.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в строки та в порядку, передбаченому ст. ст. 185-186 КАС України.

Головуючий суддя Атаманюк Г.С.