Рішення № 30944129, 15.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 911/357/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного сільськогосподарського підприємства "Головний

селекційний центр України"

до Приватно-орендної агрофірми "Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України

про визнання правочину недійсним

за участю представників сторін:

позивач - Макаренко В.А. - предст., дов. № 7 від 07.01.2013р.;

відповідач - Соколов А.О. - предст., дов. від 05.02.2013р.

Пархомчук Р.І. - предст., дов. від 05.02.2013р.

третя особа - Медвецький А.Т. - предст., дов. № 31-4/1 від 10.01.2013р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України" з позовом до Приватно-орендної агрофірми "Україна" про визнання недійсним Договору про надання послуг № 1 (51/2010), укладеного 31.03.2010р. між позивачем та відповідачем.

Як зазначає позивач, зазначений договір є змішаний, оскільки містить елементи різних договорів, зокрема, договору оренди земельної ділянки, договору управління виробничою діяльністю, договору зберігання, договору про спільну діяльність, а також договору про надання послуг. Однак, в порушення норм цивільного та господарського законодавства, спірний договір, є таким, що не відповідає нормам законодавства, з тих підстав, що дана угода є збитковою для позивача, його вчинено з метою приховати інший правочин, в ньому відсутня ставка орендної плати, вказаний договір не пройшов державну реєстрацію та нотаріально не посвідчений, на укладення даного договору у відповідача відсутні повноваження стосовно розпорядження земельною ділянкою, відсутнє рішення Кабінету Міністрів України та органу управління на укладення зазначеного договору, відсутні тендерні процедури щодо вибору виконавця послуг, договір вчинено у результаті домовленості представника однієї сторони з іншою. З вказаних підстав, договір про надання послуг від 31.03.2010р. має бути визнаний недійсним.

Ухвалою суду від 01.02.2013р. було порушено провадження у справі №911/357/13-г та призначено до розгляду на 18.02.2013р.

В судовому засіданні 18.02.2013р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.03.2013р.

15.03.2013р. відповідачем через канцелярію суду було подано письмовий відзив на позов, в якому останній зазначає, що позовні вимоги не визнає повністю, оскільки вказаний договір не містить ознак недійсного правочину. Також відповідач заперечує факт існування в договорі ознак змішаного правочину.

18.03.2013р. позивачем подано пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких він додатково обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. було відкладено розгляд справи на 01.04.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України, оскільки Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України" відповідно до Статуту є підприємством, яке перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України.

01.04.2013р. позивачем та відповідачем були подані додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 15.04.2013р., про що сторони повідомлені під розписку в бланку оголошення перерви.

Через канцелярію суду 15.04.2013р. третьою особою були подані власні письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, з яких вбачається, що Міністерство аграрної політики та продовольства України погоджується з позицією Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України", оскільки договір про надання послуг було укладено з боку позивача з перевищенням повноважень, без дозволу тендерного комітету та органу управління майном.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів для об'єктивного вирішення спору по суті, 15.04.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд,-

встановив:

31 березня 2010 року між Приватно-орендною агрофірмою «Україна» (виконавець) та Державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України» (замовник) було укладено договір про надання послуг №1 (51/2010) (договір), відповідно до умов якого з метою залучення ресурсів і фахівців для організації та виконання бізнес-процесів (робіт (послуг) у рослинництві), концентрації ресурсів і зусиль на ключових напрямах діяльності, економії витрат на реалізацію завдань та проектів, істотного зниження ризиків (операційних, фінансових, управлінських, облікових та ін. бізнес-ризиків) та досягнення замовником господарських цілей: по вирощуванню сільськогосподарських товарів (кукурудзи, пшениці, ріпаку, сої, соняшнику, ті ін.) на всіх площах, які обробляє замовник; торгівлі (продажу) зерном, насінням та кормами для тварин; заготівлі, виробництва та переробки сільськогосподарських товарів (продукції), замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надавати послуги у рослинництві та послуги супутні веденню сільськогосподарської діяльності, а саме: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур; надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у без кисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом; збирання врожаю та його складування (брикетування); проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; зберігання сільськогосподарської продукції; надання послуг з використання сільськогосподарської техніки; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин; надання консультативних послуг з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління.

Пунктом 1.3 договору, замовник задля як найскорішого та ефективного досягнення своїх господарських цілей, враховуючи згоду, зацікавленість та відповідний досвіді виконавця, бере на себе безумовне та безвідкличне зобов'язання доручити виключно виконавцю реалізувати (продати) сільськогосподарську продукцію (товари) з врожаю, зібраного за цим договором виконавцем, на умовах Договору комісії, узгоджених Сторонами не пізніше дати підписання цього Договору.

Згідно п. 8.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015р.

В додатку № 2 до договору № 1 про надання послуг від 30.03.2010р., його сторонами погоджено (встановлено) розцінки за виконані роботи (послуги)

На виконання цього договору Державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України» 01.08.2010 року надано Приватно-орендній агрофірмі «Україна» технічне завдання на 2010-2011 рр., з якого вбачається, що замовник замовляє виконавцю виконати частину обумовлених договором послуг на площі 954 га земельної ділянки, зокрема, щодо вирощування кукурудзи, сої, озимого ріпаку, озимої пшениці, вівса.

Пунктами 2.4-2.6 договору сторони визначили, що вартість наданих послуг вказується в актах наданих послуг, які підписуються сторонами.

Розрахунки за цим Договором проводяться в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахуванням замовником грошових коштів на

розрахунковий рахунок виконавця та/або шляхом надання замовником виконавцю за Актом приймання-передачі сільськогосподарської продукції (товарів) та/або шляхом припинення зобов'язань зарахуванням чи за домовленістю Сторін.

Після підписання Акту наданих послуг оплата наданих за цим Договорам послуг здійснюється замовником не пізніше 3-х (трьох) днів після підписання Акту наданих послуг. Оплата наданих за цим Договором послуг вважається здійсненою замовником у разі погашення зобов'язань замовника за цим Договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог чи за домовленістю сторін.

Згідно положень п. 3.1 договору про надання послуг, після підписання акту надання послуг оплата наданих за цим договором послуг здійснюється замовником не пізніше 3 днів після підписання акту наданих послуг. Винна особа несе відповідальність згідно умов договору та чинного законодавства.

Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Зважаючи на норми чинного законодавства, а також характеризуючи предмет договору, додаткові угоди та акти виконаних робіт (наданих послуг), судом встановлено, що спірний договір містить ознаки та елементи одного договору - договору про надання послуг. У зв'язку з чим при вирішенні питань, що виникають у спірних правовідносинах, в тому числі про визнання договору № 1 від 31.03.2010р. недійсним, суд виходить з положень Глави 63 Цивільного кодексу України стосовно договорів про надання послуг.

Як зазначалось вище, 31.03.2010р. між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг № 1.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (ст. 227 ЦК України).

У відповідності до Статуту Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України», останнє перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики (орган управління майном).

Статутом підприємства також визначено, що його керівник самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Органу управління майном та інших органів управління цього підприємства.

В свою чергу, керівник підприємства укладає договори на виконання робіт, пов'язаних із здійсненням програм селекції у скотарстві України, а також інші договори та угоди.

Розділом 8 Статуту визначено, що основним узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності підприємства є прибуток. Прибуток направляється на розвиток виробництва, соціальний розвиток, матеріальне заохочення та інші цілі.

Згідно п. 5 статті 75 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

З метою забезпечення ефективного використання державних коштів, відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінетом Міністрів України було винесено постанову від 17 жовтня 2008 р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (в редакції станом на 11.02.10р. на момент укладення правочину).

Тобто, зазначена постанова регулює відносини між суб'єктами господарювання, одним із учасників яких є державне підприємство стосовно використання державних коштів та будь-якого іншого майна, що знаходиться в державній власності.

Так, у відповідності до розділу 2 договору, на замовника (позивача) були покладені обов'язки стосовно оплати наданих послуг.

В свою чергу, умовами постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (в редакції станом на 11.02.10р. на момент укладення правочину), державна закупівля - придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти в установленому цим Положенням порядку.

Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари, в тому числі на умовах лізингу, за державні кошти.

Пунктом 9 зазначеної постанови № 921 передбачено, що замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в установленому цим Положенням порядку. Пунктом 18 Постанови, розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів.

Предмет закупівлі - визначені замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) товари, роботи чи послуги, на які в межах єдиної процедури закупівлі дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції, внесені на переговорах при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника. Кількість тендерних пропозицій на один предмет закупівлі при проведенні торгів не може бути меншою ніж дві (п.16 Положення).

Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

При цьому, закупівля може здійснюватися шляхом проведення таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій (котирувань); редукціон; закупівля в одного учасника.

В будь-якому випадку, вищеперелічені дії мають місце лише у разі дозволу тендерного комітету ДСП «Головний селекційний центр».

Як зазначалось вище, органом управління державного підприємства є Міністерство аграрної політики та продовольства України. У відповідності до Положення «Про Міністерство аграрної політики України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2006 р. № 1541 (в редакції від 17.02.2010р., яка була чинною на момент укладення договору), Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій.

Згідно даного Положення, Міністерство агрополітики України, забезпечує у встановленому законодавством порядку здійснення державного контролю та нагляду у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Тобто, саме на Міністерство аграрної політики України покладений обов'язок як органу управління майном ДСП «Головний селекційний центр» здійснювати повноваження з приводу погодження укладення будь-якого виду договорів, які стосуються використання державних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З вказаної норми вбачається, що вчиняти правочини мають правосуб'єкти цивільних прав. Таке право становить елемент їх правового статусу. Дієздатність юридичних осіб у певних сферах підприємницької діяльності виникає лише після отримання у встановленому порядку відповідної ліцензії (дозволу), оскільки така дієздатність може обмежуватися законом.

Зважаючи на те, що вказаний вид договору, який відноситься до договорів, право на укладення яких передбачено крім загальних, спеціальними нормами законодавства та підзаконними нормативними актам, мова про які йшла вище, оскільки зазначений правочин укладений за рахунок державних коштів та у зв'язку з чим на його укладення необхідний був дотриманий спеціальний порядок його укладення, що здійснено сторонами не було, суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 215 ЦК України, зазначений договір має бути визнаний недійсним.

До того ж, додатково суд вважає за необхідне зазначити, що п. 8 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти № 921, закупівля товарів, робіт, послуг здійснюється за принципами максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості і прозорості та всіх стадіях закупівлі, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Згідно ст. 3 Закону України «Про ціни і ціноутворення», політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення: рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки; збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг; протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг; об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну; розширення сфери застосування вільних цін; підвищення якості продукції; соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів; створення необхідних економічних гарантій для виробників; орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

При цьому, укладаючи договір та зазначаючи в додатку № 2 розцінки за діючі послуги, сторони не довели, що саме ці ціни були на той момент найвигіднішими,а договір був укладений на найсприятливіших умовах при дотриманні максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, укладаючи договір без проведення тендеру, встановленого для такого виду правочину, одним із учасників якого є державне підприємство стосовно використання державних коштів та вкрай на невигідних умовах для держави, без погодження органу управління - Міністерства аграрної політики та продовольства України, суд приходить до висновку, що вказаний правочин суперечить інтересам держави, у зв'язку з чим договір визнається недійсним з моменту його укладення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" до Приватно-орендної агрофірми "Україна" про визнання недійсним Договору про надання послуг № 1 (51/2010) від 31.03.2010р. є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг за № 1 (51/2010), укладений 31 березня 2010 року між Приватно-орендною агрофірмою «Україна» (08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 2а, код ЄДРПОУ 03756327) та Державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України» (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Ново-Київське шосе, 1а, код ЄДРПОУ 00699945) з моменту укладення.

3. Стягнути з Приватно-орендної агрофірми «Україна» (08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 2а, код ЄДРПОУ 03756327) на користь Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Ново-Київське шосе, 1а, код ЄДРПОУ 00699945) - 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 26.04.2013р.

Суддя О.В. Щоткін