Постанова № 30938915, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р. (11:21) Справа №801/2771/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В. та представників сторін:

від позивача - Мещерякова М.М.,

від відповідача - Кірюшкіна К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фонду комунального майна Ялтинської міської ради

до Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Фонд комунального майна Ялтинської міської ради (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2013 року № 0000241502 та № 0000231502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань невчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям за вересень 2012р. у сумі ПДВ 61620 грн. та жовтень 2012р. у сумі ПДВ 11333 грн. За результатами перевірки складено акт перевірки, яким виявлені порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України, а саме - порушення граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість. За наслідками вказаного 30 січня 2013 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000231502 про нарахування штрафних санкцій з ПДВ у сумі 1528,70 грн. та № 0000241502 про нарахування штрафних санкцій з ПДВ у сумі 1133,30 грн.

Зазначені суми податкового боргу своєчасно не були сплачені до бюджету у зв'язку із тим, що 10.09.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ прийнято постанову про накладання арешту на кошти на рахунках позивача, згідно з чим припинено проведення видатків за всіма рахунками відкритими в Управлінні державної казначейської служби України в м.Ялті в АРК. Після скасування арешту кошти були сплачені на користь бюджету.

Оскільки несвоєчасна сплата коштів відбулась не з вини позивача, рахують за можливе скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 18.03.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті позовних вимог пояснила, що оскільки у позивача був наявний податковий борг, останній повинен був бути сплачений згідно із вимог діючого Податкового кодексу України, накладення ж арешту на розрахункові рахунки позивача не позбавляє останнього обов'язку сплачувати податки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Ялті АРК ДПС на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI проведена камеральна перевірка позивача з питань невчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям за вересень 2012 в сумі ПДВ 61620 грн. та жовтень 2012р. в сумі ПДВ 11333 грн.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №50/15-2/24503042 від 15.01.2013р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України, а саме - порушення граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки 30 січня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0000231502 про нарахування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 1528,70 грн. та № 0000241502 про нарахування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 1133,30 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи правомірність дій та рішення відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно із пунктом 49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового ) місяця.

Строк подання декларації з ПДВ за вересень 2012 року був до 20.10.2012р., фактично декларація подана позивачем 18.10.2012р. вх. № 9064293402.

Згідно поданої декларації узгоджена сума ПДВ, яка підлягала сплаті за вересень 2012р. Становила 61620 грн.

Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації.

Отже зазначене податкове зобов'язання повинно було бути сплаченим у строк по 30.10.2012р. (включно). Позивачем сума ПДВ за вересень 2012р. погашена частково у розмірі 53976,50 грн. (погашено за рахунок переплати) у встановлений Податковим Кодексом України строк.

Станом на 31.10.2012р. податковий борг склав 7643,50 грн. (61620 грн. - 5397,50 грн.).

Вказана сума несплаченого ПДВ в розмірі 7643,50 грн. сплачена платіжним дорученням №2242140 від 28.12.2012 в сумі 8099,99 грн., тобто погашено с порушенням граничного терміну сплати на 59 днів.

Керуючись ст. 126 Податкового Кодексу України за затримку самостійно визначеного грошового зобов'язання за вересень 2012 року в сумі 7643,50 грн. на 59 днів до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 20 відсотків не погашеної суми податкового боргу (спірне податкове повідомлення-рішення на суму 1528,70 грн. (7643,50 х 20%).

Строк подання декларації з ПДВ за жовтень 2012 року був до 20.11.2012, фактично декларація надана 14.11.2012р. за вх. №9071554927.

Згідно поданої декларації позивачем самостійно узгоджена сума ПДВ яка підлягала сплаті за жовтень 2012 року становила 11333 грн., та відповідно до вимог ст.203 ПК України повинна була бути сплаченою у строк по 30.11.2012 (включно).

В дійсності ж позивачем сума ПДВ за жовтень 2012р. погашена не була та станом на 01.12.2012 податковий борг складав 11333 грн.

Вказана сума ПДВ за жовтень фактично сплачена платіжним дорученням №2242140 від 28.12.2012р. в сумі 8099,99 грн., тобто погашено с порушенням граничного терміну

сплати на 28 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126 Податкового Кодексу України, за затримку самостійно визначеного грошового зобов'язання за жовтень 2012р. у сумі 11333 грн. на 28 днів до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (податкове повідомлення - рішення № 0000241502 яким визначено штрафні санкції в сумі 1133,30 грн. (11333х10%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи доводи позивача з приводу яких рахує рішення відповідача протиправними судом встановлено, що 10.09.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в рамках виконання виконавчого листа виданого Гоподарським судом АР Крим 06.01.2012 року по справі №2-17/4733-2011 прийнято постанову про накладання арешту на кошти на рахунках позивача, згідно із чим припинено проведення видатків за всіма рахунками відкритими в Управлінні державної казначейської служби України в м.Ялті в АРК. Рух коштів відновлено 27.12.2012 та сплату проведено 28.12.2012.

Також позивач зазначив, що загальні принципи відповідальності учасників господарських відносин передбачені главою 24 розділу 5 Господарського кодексу України.

Згідно ж із п.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 2 ст.218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько- правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На думку позивача він вжив всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, однак належне виконання зобов'язань виявилося неможливим у зв'язку з арештом, що є надзвичайною і невідворотною обставиною за даних умов здійснення господарської діяльності.

Уважно дослідивши зазначені обставини суд зазначає, що здійснюючи господарську діяльність позивач за встановленими загальними правилами повинен передбачати можливість настання шкідливих наслідків за своєю діяльністю. Не виконуючи свої зобов'язання перед ТОВ «Жаворонок» на користь якого Гоподарським судом АР Крим по справі №2-17/4733-2011 стягнуто 9 703 236,20грн., позивач повинен був передбачити негативні для нього обставини у вигляді арешту розрахункових рахунків, оскільки зазначений виконавчий лист видано судом ще 06.01.2012 року.

Крім того, суд погоджується із поясненнями відповідача з приводи вказаного, що відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Позивач в свою чергу зазначеним правом не скористався і до відповідача належним чином не звернувся.

З огляду на вищевикладене, суд рахує позовні вимоги необґрунтованими та в їх задоволенні відмовляє у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 26.04.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.