Рішення № 30937780, 25.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/8546/2012

Номер провадження 22-ц/786/879/2013

Головуючий у 1-й інстанції Лободенко О.С.

Доповідач Омельченко Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Омельченко Л.М.

суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

за участю: адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «ПРОСТО- страхування», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Омельченко Л.М., колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який уточнила 4.10.2012 року в частині стягнення з відповідача судових витрат, понесених нею по справі.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 15 березня 2012 року близько 15 год.45 хв. в м. Кременчуці Полтавської області на перехресті вулиць Щорса та Хорольської відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ЗАЗ-ДЕУ», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю «Фольксваген Таурег», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_4, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Внаслідок зіткнення вищевказаних транспортних засобів автомобілю останньої завдано механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту становить 18583 грн.69 коп.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», в якому застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, відшкодувала у добровільному порядку позивачу 6768 грн.26 коп.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь 11815 грн.43 коп. невідшкодованої матеріальної шкоди, а також заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 частково задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 11815 грн.43 коп., моральну шкоду - 1500 грн. 00 коп., а також судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету 32 грн.19 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 січня 2013 року зобов»язано ОСОБА_4 після виконання рішення суду повернути ОСОБА_3 пошкоджені деталі автомобіля « VOLKSWAGEN TOUAREG", державний номерний знак НОМЕР_2, а саме: решітку переднього бампера праву, датчик паркування передній зовнішній правий, решітку нижню праву бампера переднього, направляючу середню бампера переднього, спойлер бампера переднього, решітку радіатора, повітровід правий, обліцування праве моторного відсіку.

Основне рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_3, який, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення даної скарги з наступних підстав.

Згідно п.п.1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесупального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, в тому числі стягуючи з ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 11815 грн.43 коп., місцевий суд виходив з того, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен відшкодувати заподіяну шкоду позивачу.

Однак, з таким висновком колегія суддів не може повністю погодитися, оскільки він зроблений на неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 15.03.2012 року близько 15 год. 45 хв. в м. Кременчуці Полтавської області на перехресті вулиць Щорса та Хорольської відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ЗАЗ-ДЕУ», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_4, який прямував по головній дорозі та належить на праві власності останній, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Винним у даній пригоді є відповідач ОСОБА_3, що підтверджується постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2012 року, яка набрала законної сили (а.с.5).

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, вартість яких за висновком автотоварознавчого дослідження становить 18583 грн.92 коп. (а.с.6-9).

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційному суді ОСОБА_3 не заперечував того, що він є належним відповідачем по справі і що дорожньо-транспортна пригода сталася з його вини.

Згідно Полісу № АВ/6512203 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, відповідно до Полісу, становить 50000 грн.00 коп. , а франшиза - 510 грн.00 коп.

При розгляді справи суд не витребував ні у відповідача ОСОБА_3, ні у третьої особи - ПАТ «ПРОСТО - страхування» копії вищевказаного Полісу.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» сплатило позивачу в досудовому порядку страхове відшкодування в сумі 6768 грн.26 коп.

За ст.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та ( або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування, закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до ст.22 п.22.1 вищевказаного Закону, при настанні страхового випадку, Страховик, відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому законом порядку майнову та моральну шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров»ю і майну потерпілої особи в межах лімітів відповідальності.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування, у разі відсутності такої згоди, за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 не погоджувався у повному обсязі нести відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Проте місцевий суд залучив до участі у справі страхову компанію - ПАТ «ПРОСТО - страхування» лише в якості третьої особи, тому в даному випадку на неї неможливо покласти відповідальність за відшкодування недоплаченої матеріальної шкоди.

До того ж, в суді апеляційної інстанції було з»ясовано, що позивач самостійно відремонтувала свій автомобіль за що, згідно наданої копії квитанції від 14 травня 2012 року сплатила 13739 грн.76 коп. Отже, ОСОБА_4 заявила позов на суму, яка перевищує фактичний розмір прямої дійсної шкоди, яку вона понесла, що не було з»ясовано судом першої інстанції при розгляді справи.

Враховуючи те, що розмір заподіяної позивачу шкоди не перевищує встановленого страховим Полісом ліміту відповідальності, то з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню лише розмір франшизи на суму 510 грн. 00 коп., яка за вищевказаним Полісом не відшкодовується страховою компанією.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду слід змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, а також в частині стягнення на користь останнього судових витрат, які підлягають виплаті у розмірі, пропорційно до тієї частини позовних вимог, які задоволені (ч.ч.1 ст.88 ЦПК України).

В іншій частині, а саме відносно стягнення на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1500 грн.00 коп. рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, з урахуванням всіх обставин справи, наслідків, які наступили, тривалості завданих позивачу страждань, тому колегія суддів не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3,4,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 жовтня 2012 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 розміру матеріальної шкоди з суми 11815 грн. 43 коп. до суми 510 грн. 00 коп. (п»ятсот десять грн.), а також в частині стягнення судових витрат з суми 214 грн. 60 коп. до суми 9 грн. 27 коп. (дев»ять гривень 27 коп.).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів з дня набрання ним чинності шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: суддя (підпис) Л.М. Омельченко

СУДДІ: (підпис) С.М. Бондаревська

(підпис) В.М. Триголов

Згідно: