Ухвала суду № 30936102, 09.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-3673/11/2170Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Южбабенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 132 428,43 грн., в тому числі за основним платежем - на 105 942,75 грн., за штрафними санкціями - на 26 485,68 грн., та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 84 754,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - на 58 816,00 грн., за листопад 2010 року - на 25 938,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301.

В судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник апелянта - Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.185 т.2), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 20.05.2011 року № 1655/23-3/33590624, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки ТОВ «Агропродукт-Херсон» порушено: ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 105 942, 75 грн.; ст.ст. 3, 4, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 84 754,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх нечинними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301, винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз.3 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначає отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому, відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, із системного аналізу приписів наведеної норми слідує, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. При цьому, складений на виконання постанови слідчого акт перевірки є доказом по кримінальній справі.

Крім того, слід також зазначити, що вищевказана норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями Кримінального кодексу України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Вказана норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

Водночас, із нормою п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України пов'язана норма, закріплена у п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агропродукт-Херсон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2011 року № 1655/23-3/33590624, була проведена податковим органом на виконання вимог постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Херсонській області старшого лейтенанта податкової міліції Качаленко Є.В. від 06 квітня 2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Агропродукт-Херсон» в межах кримінальної справи № 59-2659 (а.с.190 т.1).

Тобто, матеріали зазначеної перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 20.05.2011 року № 1655/23-3/33590624, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням суду по вказаній кримінальній справі, як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і на час розгляду справи, та з боку відповідача таких доказів надано не було.

Таким чином, враховуючи те, що перевірка позивача була призначена слідчим в межах розслідування кримінальної справи, статус матеріалів цієї перевірки регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті, відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України з даного питання, яка викладена в ухвалах: від 28.08.2012 року у справі № 0670/7607/11 (К/9991/96613/11); від 24.09.2012 року у справі №2а/1270/1933/12; від 15.10.2012 року у справі №2а-1670/290/12 (К/9991/49494/12); від 29.10.2012 року у справі № 2а-13886/11/1370 (К/9991/52065/12).

Крім того, колегія суддів наголошує, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, роблячи висновок щодо заниження позивачем податку на прибуток та завищення останнім сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Агромарин-М», відповідач послався лише на висновки акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.02.2011 року № 176/23-400/37104044, яким встановлено відсутність у ТОВ «Агромарин-М» основних засобів та трудових ресурсів, які приймали б участь у навантаженні-розвантаженні будь-яких товарів, товарно-матеріальних цінностей, наданні послуг, транспортуванні та зберіганні товару та товарно-матеріальних цінностей. Крім того, вказаним актом встановлено, що в своїй податковій звітності з ПДВ ТОВ «Агромарин-М» відображало придбання товарів від ТОВ «Агрохімінвест 2000», ТОВ «Оттокконохто», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «ФМП-Лак». За даними податкового органу ці підприємства також не мають основних засобів для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару в обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами», не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом та згідно оперативної інформації відсутні за місцем реєстрації. В зв'язку з цим, податковий орган вважає, що ТОВ «Агромарин-М» надавались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Порушено ст.ст. 203, 215, 228, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за червень, серпень-листопад 2010 року, про обсяги придбання та продажу, а, отже, податкові зобов'язання та податковий кредит є недійсними.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зазначений акт перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вже був предметом судового розгляду.

Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року у справі № 2-а-2234/11/1470, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги, визнано неправомірними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо коригування (зменшення) податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агромарин-М» за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року про обсяги придбання та продажу (а отже податкові зобов'язання та податковий кредит), з послідуючим відображенням цих висновків в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів ТОВ «Агромарин-М» та покладено обов'язок на ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відобразити в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПА України дані декларацій з ПДВ, поданих ТОВ «Агромарин-М» за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, який встановив реальність операцій та факт взаєморозрахунків між ТОВ «Агромарин-М» та його контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не були враховані вимоги п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, судовим рішенням, що набрало законної сили фактично встановлено правомірність формування ТОВ «Агромарин-М» податкових зобов'язань та податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, в тому числі, з ТОВ «Агропродукт-Херсон», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 09 червня 2011 року № 0001932301 та № 0001942301 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12 квітня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/