Ухвала суду № 30932672, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/53801/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 рокуу справі№ 2а/0570/5076/2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства «Інколаб-Сервісез» УкраїнадоЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової службипровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № 2а/0570/5076/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 0000372342 від 10.04.2012 року, № 0000362342 від 10.04.2012 року.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ СП «Інколаб Сервісез» Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Азов-дак» складено акт від 29.03.2012 року № 168/23-2/24161721.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року № 0000362342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 420,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 355,00 грн., від 10.05.2012 року № 0000372342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 336,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 084,00 грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій на виконання договору підряду б/н від 02.08.2010 року, укладеного позивачем та ТОВ «Азов-Дак».

Сплата коштів за виконані роботи підтверджена актами здачі-прийняття робіт № № 60, 63 в безготівковій формі, рахунками-фактурами від 02.08.2010 року № ДК-0000140, від 18.08.2010 року № ДК-0000162, платіжними дорученнями № 883 від 02.08.2010 року, № 976 від 19.08.2010 року на суму 66 887,90 грн.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами виконання робіт по договору підряду від 02.08.2010 року експертом ОСОБА_4 за направленням від 21.10.2010 року № 05.03.02/67715 проведено державну санітарно-епідеміологічну експертизу РП «Внутрішнє газопостачання офісу і лабораторії», за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Пілотів, 1. За результатами проведеної експертизи, експертом зроблено висновок, що вказаний проект відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений.

Крім того, встановлено, що TOB «Азов-Дак» виконував роботи відповідно до проекту «заміни котла, внутрішнє газопостачання», розробленого проектно-конструкторським відділом TOB «Маргаз», та проекту, виконаного ВАТ «Маріупольгаз». Роботи були не лише прийняти позивачем, але за результатами цих робіт проведена експертиза правильності і повноти виконання протипожежних вимог (лист Відділу наглядово-профілактичної діяльності управління МНС в м. Маріуполі від 10.11.2010 року № 3927).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»)

Станом на день здійснення господарських операцій ТОВ «Азов-Дак» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та на день розгляду справи є зареєстрованим.

Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Первинні і розрахункові документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обставини акта перевірки щодо порушення позивачем норм п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже і відсутні підстави для застосування відповідних штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що оскаржені повідомлення-рішення суперечать положенням п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого в рамках розслідування кримінальної справ, рішення по якій не прийнято.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі № 2а/0570/5076/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак