Ухвала суду № 30931512, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ К-24185/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці на постанову Київського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської митниці про визнання нечинною постанови про порушення митних правил,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову Харківської митниці від 26 червня 2009 року та закрито справу про порушення митних правил №388/80000/09.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року постанову суду першої інстанції в частині закриття справи про порушення митних правил №388/80000/09 скасовано, провадження закрито. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 26.06.2009 року відповідачем в особі заступника начальника Харківської митниці було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 388/80000/09, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. 00 коп.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ЗАТ «Харківський плитковий завод» протягом 2006 р. здійснило ввезення на митну територію України товарів з метою випуску їх у вільний обіг згідно ВМД від 27.07.2006 №800000004/6/444025, 01.08.2006 №800000004/6/444204, 07.08.2006 №800000004/6/444420, 07.08.2006 №800000004/6/444419, 23.10.2006 №800000004/6/446895, представлених в режимі «ІМ40» до ВМО-4 Харківської митниці. Також вказано, що комісією відповідача було здійснено позапланову документальну перевірку ЗАТ «Харківський плитковий завод», за наслідками якої складено акт №0011/9/800000000/00293628, на підставі якого відповідачем зроблено висновок про те, що ЗАТ «Харківський плитковий завод» надав митному органу документи з неправдивими відомостями як підстави для зменшення розміру сплати податків і зборів. При цьому, вбачається наявність в діях генерального директора ЗАТ «Харківський плитковий завод» ОСОБА_4 порушення вимог ст. 267 Митного кодексу України у вигляді неповноти визначення митної вартості товару внаслідок заниження сум витрат на транспортування до митної території України, тобто вчинення ним протиправних дій, що спричинили недобір встановлених митних податків і зборів, а саме порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 355 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 Митного кодексу України, адміністративні стягнення у вигляді штрафу можуть бути накладені не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі висновків акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод» на час складання протоколу про порушення митних правил №388/80000/09 від 16.06.2009р., вже було складено протокол про порушення митних правил №365/80000/09 від 05.06.2009р.

У відповідності до ч. 1 ст. 363 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. При цьому, законодавством не передбачено можливості складання двох та більше протоколів за одним складом виявленого порушення митних правил навіть за умови виявлення декількох епізодів такого порушення.

Судом встановлено, що на підставі висновків акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. відповідачем було складено два протоколи за одним складом порушення митних правил, що передбачений ст. 355 Митного кодексу України - протокол №365/80000/09 від 05.06.2009р. та №388/80000/09 від 16.06.2009р. При цьому, обидва протоколи ґрунтуються на висновках одного акту перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод» - №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. та стосовно одного складу порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З огляду на це, оскаржувана постанова ухвалена відповідачем ще і з порушенням зазначеної норми Конституції України.

Крім цього, факт оплати з боку ЗАТ «Харківський плитковий завод» донарахованих відповідачем на підставі висновків акту перевірки №0011/9/800000000/00293628 сум ввізного мита та податку на додану вартість правомірно не прийнято судами до уваги як докази визнання вини позивача, оскільки, відповідно до ухвалених відповідачем податкових повідомлень від 15.06.2009р. № 28 та 29, відповідні ввізне мито та податок на додану вартість були нараховані не позивачу, а ЗАТ «Харківський плитковий завод» та сплачені платіжними дорученнями від 26.06.2009р. № 6357 та № 6358 у час, коли позивач перебував у відпустці, що підтверджується матеріалами справи. Отже сплата з боку ЗАТ «Харківський плитковий завод» зазначених ввізного мита та податку на додану вартість не є наслідком ставлення позивача до їх нарахування та не доводить факту визнання ним своєї вини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У ст. 87 Митного кодексу України визначені суб'єкти, якими здійснюється декларування товарів: декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Крім цього, судами вірно зазначено, що у даному випадку позивач не є суб'єктом відповідальності за ст. 355 Митного кодексу України.

Таким чином правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, що передбачений ст. 355 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова є безпідставною та незаконною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Згідно із статтею 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: