Ухвала суду № 30928627, 26.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.

справа № 2а-0827/12309/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудпостач-2008» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рембудпостач-2008» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі щодо зазначення в акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рембудпостач 2008» № 848/23-5/36141064 від 22.11.2011 висновків відносно нікчемності укладених правочинів за період серпень 2011 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що в результаті проведення зустрічної звірки в порушення встановленого п. 73.5 ст. 75 ПК України складено акт замість довідки та неправомірно зроблено висновки щодо нікчемності укладених угод з контрагентами інформація щодо яких податковим органом взагалі не вимагалась.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з мотивувальною частиною рішення в якій йдеться про необґрунтованість висновків податкового органу щодо нікчемності та безтоварності операцій ДПІ у Орджонікідзевському районі подала апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою змінити мотивувальну частину .

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2011 ТОВ «Рембудпостач 2008» отримано від ДПІ у Орджонікідзевському районі запит №14865/10/23-213/920 від 14.10.2011 про надання інформації та її документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Енергетик-21» та ТОВ «Торгівельно виробниче підприємство Алар», які формують податкові зобов’язання до Декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

17.11.2011 позивач надав запитувану інформацію та копії витребуваних документів.

29.11.2011 ТОВ «Рембудпостач 2008» отримано Акт № 848/23-5/36841064 від 22.11.2011 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рембудпостач 2008» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Енергетик-21» та ТОВ «Торгівельно виробниче підприємство Алар» за період серпень 2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення вимог ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України, зазначено,що правочини мають ознаки нікчемності. Правочини укладені з ТОВ «Енергетик 21» та ТОВ ««Торгівельно виробниче підприємство Алар» на суму податкового зобов’язання 162630,00 грн., ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» та ПП «УПНТК Енергоспецмонтаж» на суму податкового кредиту 416388,00 грн., порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Такі висновки зроблені податковим органом на підставі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», зустрічні звірки суб’єктів господарювання не проводились.

Відповідно до п.73.5. ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в порушення вищевказаних положень ПК України податковим органом безпідставно прийнято акт перевірки.

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2011р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відступіть у податкового органу повноважень на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Стосовно висновків податкового органу, викладених в акті від 22.11.2011 року №848/23-5/36841064, судом першої інстанцій спростовані твердження відповідача про непідтвредження реальності операцій з ТОВ «Енергетик 21» та ТОВ ««Торгівельно виробниче підприємство Алар» на суму податкового зобов’язання 162630,00 грн., ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» та ПП «УПНТК Енергоспецмонтаж» на суму податкового кредиту 416388,00 грн., порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 204 зазначеного Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського суду України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені ст. 208 зазначеного Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції інстанцій, правочини, які були вчинені між позивачем та підприємствами-контрагентами, зазначеними в акті від 22.11.2011 року №848/23-5/36841064 є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів: контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення, зазначені в акті про результати проведення зустрічної звірки від 22.11.2011 року №848/23-5/36841064.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова