Ухвала суду № 30928622, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2а-15117/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайс Україна» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайс Україна» звернулось з вищевказаним адміністративним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 р. №0005281703/0.

В обґрунтування позову посилається на те, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи не є продажем відчуженням товарів, а тому підприємство не повинно було утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила постанову суду скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Прайс Україна» просило відмовити у її задоволенні та зашити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник ТОВ «Прайс Україна» просила відмовити у її задоволенні та зашити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 жовтня 2010 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (Відповідач) був складений АктЗ087/23-2/35268773 за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Прайс Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

На підставі зазначеного Акту Відповідачем 22.10.2010 р. було складено і в цей же день надано представнику Позивача податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 р. №0005281703/0 (надалі - повідомлення-рішення). Згідно вказаного повідомлення-рішення Відповідачем було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 750 000,00 грн. основного платежу та 1 500 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього -2 225 000,00 грн.

Рішення прийнято на підставі того, що у порушення вимог п.19.2 ст.19, п.17.2 ст.17, ст.12 Закону № 889, підприємством не нараховано, не утримано та до бюджету не перераховано податок з доходів фізичних осіб з вартості рухомого майна у сумі 5000000,00 грн., внесеного засновником ОСОБА_2 до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права, що призвело до недоплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 750000,00 грн.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2 ст. 1 Закону), до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (пп. «в»п. 1.3 ст. 1 Закону).

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у пункті 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Тобто, корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного капіталу юридичної особи - є придбанням такою фізичною особою права власності на частку у статутному капіталі такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вказані операції не належать до операцій купівлі-продажу майна відповідно до норм ст.ст. 11,12 вказаного Закону, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Виходячи з викладеного колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для включення суми майнових внесків до оподаткованого доходу позивача.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 22 березня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова