Ухвала суду № 30921238, 23.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/786/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Круг-С» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 27 лютого 2012 року № 0000842301 та № 0000852301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Круг-С» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 31.01.2012 року по 06.02.2012 року проведена документальна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинах з приватним підприємством «Автомобіліст», про що складено акт 118/23-2/25206748 від 13.02.2011 року.

Згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон України № 334) із змінами та доповненнями, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі - ПКУ) із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 29 694 грн. (в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 1 691 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 8 625 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 6 480 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 12 899 грн.) в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій (здійснення безтоварних операцій);

- пп. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168) із змінами та доповненнями, ст. 198 ПКУ, у результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету за період, що перевірявся на загальну суму 24 652 грн.

За результатами перевірки 27.02.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000842301 про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість в сумі 26 716 грн., у тому числі 24 652 грн. за основним платежем та 2 064 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000852301 про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток в сумі 32 274 грн., у тому числі 29694 грн. за основним платежем та 2 580 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Проте, акти виконаних послуг оформлені на одному аркуші та містять загальне визначення послуг «автоперевезення по Україні» та їх вартість. Також в даних актах виконаних послуг не вказані маршрути, їх кількість, дальність, та кількість використаних паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший, визначений законодавством документ, на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 (далі-Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до пунктів 11.6, 11.7 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 27 ч. 1 розділу 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивачем не надано товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу транспортними засобами контрагента ПП «АТП Автомобіліст», що не дає можливості встановити, які вантажі перевозились, вантажовідправника та інші дані, необхідні для підтвердження господарської операції та фактичного перевезення вантажу по договору з ПП «Автомобіліст».

Крім того, операції з вищевказаним підприємством не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та його майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа не могла фактично здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи представника апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В.Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2012 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.