Постанова № 30920186, 25.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 911/343/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Жук Г.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дудник О.Є. - довіреність б/н від 27.12.2012р.,

від відповідача: Щиглов Є.О. - довіреність б/н від 18.04.2013р.,

Сидоренко М.М. - в.о. директора, наказ № 1к від 03.01.2011р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бессарабія-В" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року

у справі № 911/343/13-г (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Приватного підприємства „Бессарабія-В",

до Селянського (фермерського) господарства „Рибак",

про стягнення 332 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовом про стягнення на свою користь з відповідача 332 500,00 грн. заборгованості за належне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року.

Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив з метою вжиття заходів забезпечення позову до остаточного вирішення спору по суті накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2013 року у було задоволено заяву ПП „Бессарабія-В" про забезпечення позову та з метою забезпечення позову до вирішення спору у даній справі № 18/096-10 накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову 339 183,25 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2013 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали від 30.01.2013 року у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року та залишити без змін ухвалу господарського суду Київської області від 30.01.2013 року, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

С(Ф)Г „Рибак" у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПП „Бессарабія-В" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.03.2013 року - без змін.

Згідно розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року для розгляду справи № 911/343/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Жук Г.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ПП „Бессарабія-В" задовольнити з підстав викладених вище.

Представники відповідача проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили суд апеляційну скаргу ПП „Бессарабія-В" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2013 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПП „Бессарабія-В" слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою вжиття заходів забезпечення позову на стадії порушення провадження у справі був той факт, що позивачем було здійснено на користь відповідача попередню оплату за Договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року в день його укладення, а товар відповідач не поставив.

Однак, в ході розгляду справи відповідачем були надані документи, які на його думку свідчать про відвантаження товару позивачу і товар було втрачено з невідомих обставин, що ставить під сумнів вину відповідача в невиконанні умов зобов'язання.

Відповідні обставини щодо втрати товару та обставин виконання господарської операції на даний час розслідуються правоохоронними органами, зокрема, у СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12013100030000968 від 06.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України (шахрайство).

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи те, що розслідування в кримінальній справі відбувається саме за ініціативою відповідача, то відсутні ознаки наміру відповідача приховати чи зменшити наявні у нього грошові кошти та інші активи, достатні для погашення боргу.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З огляду на вищенаведене, вірним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що тривале накладення арешту на рахунки боржника призводить до блокування роботи підприємства, зриву посівної, а відтак може призвести до заподіяння неспіврозмірних збитків.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що змінились обставини, які первісно були підставою для вжиття заходів забезпечення позову, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява відповідача підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали від 30.01.2013 року у даній справі слід скасувати.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бессарабія-В" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року у справі № 911/343/13-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року у справі № 911/343/13-г залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 911/343/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.04.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Жук Г.А.

Руденко М.А.