Постанова № 30920176, 25.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 911/343/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Жук Г.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дудник О.Є. - довіреність б/н від 27.12.2012р.,

від відповідача: Щиглов Є.О. - довіреність б/н від 18.04.2013р.,

Сидоренко М.М. - в.о. директора, наказ № 1к від 03.01.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бессарабія-В" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року

у справі № 911/343/13-г (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Приватного підприємства „Бессарабія-В",

до Селянського (фермерського) господарства „Рибак",

про стягнення 332 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовом про стягнення на свою користь з відповідача 332 500,00 грн. заборгованості за належне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2013 року матеріали справи надіслано до Прокуратури Київської області для вирішення питання щодо проведення слідчих дій для з'ясування окремих обставин справи та зупинено провадження у даній справі до одержання результатів перевірки слідчими органами наведених в ухвалі обставин.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року та передати справу на розгляд до господарського суду Київської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року для розгляду справи № 911/343/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Жук Г.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ПП „Бессарабія-В" задовольнити з підстав викладених вище.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги ПП „Бессарабія-В" не заперечували.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2013 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП „Бессарабія-В" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 26.03.2013 року - скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду Київської області, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається із матеріалів справи, підставами позову є посилання позивача на непоставку відповідачем передплаченого товару - насіння соняшнику за Договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року, що є підставою для повернення авансового платежу.

В ході розгляду спору відповідачем надано суду пояснення та докази в підтвердження факту відвантаження товару на користь позивача, зокрема, накладна № 14 від 21.12.2012 року та товарно-транспортні накладні від 21.12.2012 року та ксерокопія довіреності уповноваженого представника позивача на отримання товару від відповідача.

З наведених відповідачем пояснень факт передплати не заперечується та вбачається факт відвантаження товару у вантажівки, які направлялись і координувались представником позивача (від імені позивача) в телефонному режимі. Відповідні обставини не викликали сумніву, оскільки відповідачу були попередньо надіслані правовстановчі документи позивача та частина первинних документів по господарській операції (факсом), позивач знаходиться в Одеській області і безпосередній контакт ускладнений значною відстанню місцезнаходження, фури перебували поблизу в м. Києві.

Однак, позивач вищенаведений факт поставки заперечував, зазначив, що підписи отримувача товару не належать його уповноваженому представнику, транспорт, в який відбувалось відвантаження товару ним не направлявся, представник позивача для отримання товару не відряджався, товар на адресу позивача не надходив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що на даній стадії розгляду спору вбачаються обставини, які свідчать про введення відповідача в оману особами, які можливо діяли зі злочинним умислом, прикриваючись підприємством позивача.

Встановлені судом в ході розгляду спору обставини щодо виконання спірної господарської операції, можуть свідчить про фальсифікацію первинних документів чи вчинення іншого злочину, пов'язаного з заволодінням чужим майно чи грошовими коштами, що суттєво впливає на результат вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, суд першої інстанції, мотивуючи відсутністю в господарському процесі засобів примусового виконання вимог суду та повноважень щодо проведення слідчих дій (допиту свідків, проведення слідчих експериментів, тощо) та те, що вищенаведені обставини, які необхідні для вирішення спору, підлягають встановленню в ході слідчих дій, ухвалив матеріали даної справи надіслати до Прокуратури Київської області для вирішення питання щодо проведення слідчих дій (направлення за підвідомчістю) для з'ясування наступних обставин:

- допитати осіб, які домовлялись про умови поставки, Сидоренко Марину Михайлівну (по телефону господарства +380672649675) та жінку, яка представилася головним менеджером ПП „Бессарабія-В" (з моб.тел. +380504381574) та встановити, кому належать наведені номери телефонів і чи здійснювався відповідний дзвінок і ким, з яких телефонів і через кого сторони вели переговори та супроводження виконання спірної господарської операції;

- встановити чи відбувалось фактично завантаження спірного товару відповідачем і в які саме автомобілі, хто ними керував і був відповідальний за схоронність вантажу після відвантаження (під час доставки);

- встановити осіб водіїв та інших осіб, які прибули з вантажівками, шляхом допиту водіїв встановити за чиїм безпосереднім дорученням і на якій правовій підставі вони діяли під час завантаження товару на території відповідача, куди фактично мали доставити і доставили товар і за чиїм розпорядженням;

- встановити чи перебували і в яких відносинах особи, які прибули до відповідача під час завантаження товару (водії, інші супроводжуючі особи), з позивачем чи відповідачем;

- встановити кому належить підпис на видатковій і товарно-транспортних накладних зі сторони отримувача товару і на якій підставі;

- чи можливо встановити місцезнаходження спірного товару (вантажу).

У зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів справи до слідчих органів, місцевий господарський суд зупинив провадження у справі до одержання висновків слідчих органів щодо викладених в ухвалі фактів.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідні обставини щодо втрати товару та обставин виконання господарської операції на даний час розслідуються правоохоронними органами, у СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, де відкрито кримінальне провадження № 12013100030000968 від 06.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України (шахрайство).

При цьому, всі документи щодо переговорів, виконання зобов'язань відповідачем за здійсненим правочином, включаючи документи про відвантаження товару і його передачею (телефонні переговори, відеозйомка, поштові відправлення, покази свідків тощо) передано до правоохоронних органів для проведення відповідних процесуальних дій.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 26.03.2013 року винесена з порушенням приписів ст.ст. 79, 86 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора або за своєю ініціативою у випадку надсилання матеріалів справи до слідчих органів.

Водночас, статтею 69 ГПК України визначено обмежені строки розгляду справи, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Таким чином, з огляду на приписи статей ГПК України, право зупинити провадження у справі надається суду якщо є реальні перешкоди для розгляду спору по суті, без усунення яких суд не може вирішити спір.

Згідно із ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Однак, судом першої інстанції, при винесення оскаржуваної ухвали не наведено достатніх та об'єктивних мотивів направлення справи до слідчих органів, які б обґрунтовували необхідність цього заходу за наявними у справі доказами.

При цьому, судом не зазначено яким чином встановлення слідчими органами обставин, вказаних в ухвалі господарського суду Київської області від 26.03.2013 року, може вплинути на вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, враховуючи, що опитані в ході слідчих дій особи не є учасниками господарського процесу у даній справі, відповідно і надані ними пояснення не можуть братися до уваги як докази при вирішені даного спору.

Так, згідно із ст. 35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Отже з огляду на те, що кримінальне провадження по факту шахрайства вже порушено і дані факти будуть встановлюватися в рамках кримінальної справи, підстав для направлення матеріалів даної справи для ще однієї слідчої перевірки і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі не має.

За таких обставин, враховуючи, що досудове слідство з встановлення вказаних вище обставин на момент винесення оскаржуваної ухвали триває, то у суду першої інстанції не було правових підстав для направлення матеріалів даної справи для ще однієї слідчої перевірки і зупиняти у зв'язку з цим провадження у справі.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідно до вказаних вище норм тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на сторону, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із статтями 38, 75 ГПК України господарський суд має право витребувати докази у разі їх недостатності, а у випадку їх неподання - розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів та письмових пояснень сторін, з огляду на обмежені строки розгляду справи, колегія суддів погоджується із доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі та приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано зупинено провадження у даній справі для надсилання матеріалів справи до слідчих органів на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 7 статті 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ПП „Бессарабія-В" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 26.03.2013 року - скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бессарабія-В" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року у справі № 911/343/13-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2013 року у справі № 911/343/13-г скасувати.

3. Справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.04.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Жук Г.А.

Руденко М.А.