Ухвала суду № 30914496, 16.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/261/13 Головуючий 1 інстанції -Справа № 2020/1911/2012 Фесенко В.В.

Категорія: договірні Доповідач - Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,при секретарі-Москаленко Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_6

до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція",

державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби

Харківського міського управління юстиції Чирва Олега Анатолійовича,

Харківського міського управління юстиції в особі Дзержинського відділу

державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції,

треті особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної

філії АКБ "Укрсоцбанк",

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

про визнання недійсним договору про надання послуг на організацію і проведення

аукціону з реалізації арештованого нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Чирва О.А., Харківського міського управління юстиції в особі Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання недійсним договору про надання послуг на організацію і проведення аукціону з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року відкрито провадження по вказаній вищезазначеній цивільній справі.

Разом з позовною заявою до Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» здійснювати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня заява ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволена. Заборонено КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» здійснювати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову. Зазначає, що суд порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову. При постановленні ухвали судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позов взагалі не містить вимог до осіб які на даний час здійснюють право розпоряджання майном, на яке накладено заборону.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та забезпечуючи позов шляхом заборони вчиняти дії по здійсненню реєстрації права власності на спірну квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, такі висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, з протоколу № 113-02/404/12/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна вбачається, що переможцем торгів з реалізації десятикімнатної квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_10

Позовна заява та заява про забезпечення позову не містить відомостей та доказів необхідності застосування заходів забезпечення позову. Не зазначено обставин, що свідчить про утруднення та неможливість виконання судового рішення в майбутньому. Виділені матеріали та позов не містять вимог до осіб, які на даний час здійснюють право розпорядження майном, на яке накладено заборону, у зв'язку з чим суд ухвалою про забезпечення позову фактично обмежив право ОСОБА_10 на розпорядження майном, яке ним було придбано на прилюдних торгах.

Таким чином, вирішуючи питання про заборону вчиняти дії по реєстрації права власності на спірну квартиру, суд першої інстанції, не враховував обставини справи та вимоги п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, згідно з якою забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не з'ясував обсяг позовних вимог і не пересвідчився, що існує реальна загроза невиконання рішення суду при задоволені позову.

Перевірив законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвала судом постановлена без додержання вимог процесуального закону. Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1.ч.2.ст. 307, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2012 року скасувати та у задоволені клопотання ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -