Ухвала суду № 30913675, 23.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року справа №805/2217/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О. В., представника позивача Пеліхосу Є.М., за довіреністю від 18.12.2012 року, представника відповідача Лисенкова Д.М., за довіреністю від 26.12.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 805/2217/13-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000021550/2100/10/15-17/5-1; визнання незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями: від 26 квітня 2012 року № 2396 - на сплату зобов'язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку, як додаток до декларації від 20 березня 2012 року № 9013353815, від 29 травня 2012 року №3175 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, від 19 червня 2012 року № 3758 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 21 травня 2012 року № 9028467147; зобов'язання Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби внести зміни в облікову картку платника податків - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами: платіжним дорученням від 26 квітня 2012 року № 2396 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, платіжним дорученням від 29 травня 2012 року №3175 - на сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2012 року, платіжним дорученням від 19 червня 2012 року № 3758 - на сплату зобов'язань з ПДВ за 2012 рік та пені з ПДВ за 2012 рік.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року в задоволені позову відмолено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що зарахування коштів податковим органом після 01.01.2011р. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення можливе тільки стосовно податкового боргу, який виник на підставі норм Податкового кодексу України, тобто після 01.01.2011р.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволення.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Донецькміськгаз» зареєстровано як юридична особа, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби. (а.с.65-67)

Відповідачем з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" за період з 20.03.2012 року по 19.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2012 року № 19/15-17/5-1-03351081. Зазначеним актом податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 20-29 днів у загальній сумі 4706353,73 грн., у тому числі по деклараціях за березень-квітень 2012 року, всього у розмірі 2547181,70 грн. та по уточнюючому розрахунку, як додаток до декларації за лютий 2012 року від 20.03.2012 року № 9013353815, всього у розмірі 2159172,03 грн.(а.с.9-12)

На підставі акту від 16.01.2012 року № 19/15-17/5-1-03351081, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п.203.2 ст. 203 ПК України, та на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України, за затримку менш ніж 30 календарних днів граничного строку сплати грошового зобов'язання в розмірі 4706353,73 грн. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2013 року № 0000021550/2100/10/15-17/5-1, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 470635,37 грн.

Рішення прийнято на підставі даних облікової картки платника податків (детально відображено в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачувались відповідні податок платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, платіжним дорученням від 26 квітня 2012 року № 2396 - зобов'язання з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, платіжним дорученням від 29 травня 2012 року №3175 - поточні податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року; платіжним дорученням від 19 червня 2012 року № 3758 - зобов'язання з ПДВ за 2012 рік та пені з ПДВ за 2012 рік.

Органом державної податкової служби на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України, зараховано кошти за вищезазначеними платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків: платіжним дорученням від 26 квітня 2012 року № 2396 - на сплату зобов'язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку, як додаток до декларації від 20 березня 2012 року № 9013353815, платіжним дорученням від 29 травня 2012 року №3175 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, платіжним дорученням від 19 червня 2012 року № 3758 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 21 травня 2012 року № 9028467147.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Починаючи з 01.01.2011р., повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПК України.

Стаття 57 ПК України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.32.1 ст. 32 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно з п.п. 203.1 та 203.2 ст. 203 вказаного Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином зазначеним нормами визначено обов'язок платника самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, у разі порушення якого до платника податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачувались відповідні податки платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, а саме: платіжним дорученням від 26 квітня 2012 року № 2396 - зобов'язання з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, платіжним дорученням від 29 травня 2012 року №3175 - поточні податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року; платіжним дорученням від 19 червня 2012 року № 3758 - зобов'язання з ПДВ за 2012 рік та пені з ПДВ за 2012 рік.

Органом державної податкової служби на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України, зараховано кошти за вищезазначеними платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків: платіжним дорученням від 26 квітня 2012 року № 2396 - на сплату зобов'язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку, як додаток до декларації від 20 березня 2012 року № 9013353815, платіжним дорученням від 29 травня 2012 року №3175 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року № 9021018571, платіжним дорученням від 19 червня 2012 року № 3758 - на сплату зобов'язань з ПДВ по декларації від 21 травня 2012 року № 9028467147.

Як вбачається з облікової картки позивача станом на 31.08.2012 року: погашення зобов'язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку, як додаток до декларації від 20 березня 2012 року, граничний термін сплати якого 30.03.2012 року, відбулося 26.04.2012 року за рахунок платежу, здійсненого платіжними дорученнями на сплату зобов'язання з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року; погашення зобов'язань з ПДВ по декларації від 20 квітня 2012 року, граничний термін сплати якого 30.04.2012 року, відбулося 29.05.2012 року за рахунок платежу, здійсненого платіжними дорученнями на сплату поточного податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року; погашення зобов'язань з ПДВ по декларації від 21 травня 2012 року, граничний термін сплати якого 30.05.2012 року, відбулося 19.06.2012 року за рахунок платежу, здійсненого платіжними дорученнями на сплату зобов'язання з ПДВ за 2012 рік та пені з ПДВ за 2012 рік. З урахуванням цього кількість днів затримки склала 27, 29 та 20 днів.

Зазначене спростовує твердження апелянта, що відповідачем порушено принципи погашення податкового боргу, оскільки відповідачем зараховано кошти в рахунок погашення податкового боргу за 2012 року, а не за боргом який виник до 01.01.2011 року, як посилається позивач.

За приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідачем не порушено норми діючого законодавства щодо спрямування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку. Натомість позивачу, як платнику податків заборонено здійснювати спрямування коштів на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що зазначені грошові кошти у 2012 році відповідачем правомірно були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, оскільки цей борг існував на момент їх здійснення, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться несвоєчасна сплата позивачем грошового зобов'язання, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції на підставі ст..126 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на ті обставини, що зарахування коштів податковим органом після 01.01.2011р. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення можливе тільки стосовно податкового боргу, який виник на підставі норм Податкового кодексу України, тобто після 01.01.2011р., колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідно до п. 1Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, а тому порядок погашення податкового боргу, яке відбувалося після 01.01.2011 року, регулюється саме цим кодексом, незалежно від дати виникнення податкового боргу.

Доводи позивача щодо не порушень позивачем термінів та розмірів сплати узгодженого податкового зобов'язання з декларацій та уточнюючих розрахунків, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки як встановлено вище матеріалами справи доведено таке порушення з боку позивача.

Колегія суддів зазначає, що наслідком відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення та визнання правомірними дій відповідача щодо зарахування коштів за платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків є відмова в задоволені позову в частині внесення змін в облікову картку платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 805/2217/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 805/2217/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 25 квітня 2013 року

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді В.Г.Яманко

І.А.Васильєва