КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/110/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
18 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006362301 та №0006372301 від 24.12.2012року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що платник податків не зобов'язаний контролювати ведення податкового та бухгалтерського обліку його контрагентами. Той факт, що ОСОБА_3 не був керівником ТОВ «Онікс» на момент підписання первинних документів позивачем не заперечується, однак, останній наголошує на тому, що такі дані до нього не надходили та не могли бути відомі. Крім того вказує, що господарські операції, проведені з ТОВ «Онікс» в повній мірі відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, з 28.11.2012 року по 30.11.2012 року працівниками ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс» за період з 01.11.2011 по 01.11.2012 та з 01.01.2012 по 31.01.2012, за результатами якої складений Акт № 351/22-11/36262531 від 30.11.2012.
В ході перевірки податковим органом встановлені порушення п.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 133 400 грн., у тому числі за листопад 2011 року на суму 105 750 грн., за січень 2012 року на суму 27 650 грн. та порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150 646 грн., у тому числі за ІІ-ІV кв. 2011 року на суму 121 613 грн. та за І кв. 2012 року на суму 29 033 грн.
На підставі Акту перевірки № 351/22-11/36262531 від 30.11.2012 року відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення №0006362301 від 24.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем - 150646 грн., за штрафними санкціями - 14517 грн. та №0006372301 від 24.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем - 133400 грн., за штрафними санкціями - 66700 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Олекс Груп» здійснювало господарські відносини з ТОВ «Онікс».
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала наявність ознак фіктивності та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Онікс», викладених в Акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС № 1263/23-07/19121137 від 14.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за листопад 2011 року».
Даним актом встановлено, що ОСОБА_4 з 22.06.2001 року призначений на посаду директора ТОВ «Онікс» згідно Протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» від 22.06.2001 року та наказу на призначення на посаду від 22.06.2001 року № 1. Перевіркою встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Онікс» № 06/12-11 від 06.12.2011 року засновники ТОВ «Онікс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли зі складу учасників товариства та перерозподілили статутний капітал товариства на користь ОСОБА_3 в частці 100% статутного капіталу ТОВ «Онікс».
На виконання доручення КПМ ДПА в м. Києві від 14.01.2011 року №186/26- 5015 та запиту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 02.02.2012 року за №61/м/23- 05,ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомлено, що декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ «Онікс» подано до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, за підписом керівника підприємства ОСОБА_4, з нульовими показниками. Додаток № 5 до податкової декларації від 01.12.2011 року за №325876 з податку на додану вартість за листопад 2011 року керівником ТОВ «Онікс» ОСОБА_4 не складався, не підписувався та до податкового органу не подавався. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 23.01.2012 року у зв'язку з наданням нульових декларацій.
Пізніше, ТОВ «Онікс» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року вх. № 9012875299 від 21.12.2011р. підписаний ОСОБА_3, як керівника, в якому збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 61 185 529 грн. та податковий кредит на загальну суму 59 900 249 грн.
Однак, в поясненнях, наданих на виконання вищезгаданого доручення КПМ ДПА в м. Києві, від 14.01.2012 року та 16.01.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що вони 06.12.2012 року вийшли зі складу учасників ТОВ «Онікс», у зв'язку з продажем його ОСОБА_3, ОСОБА_4 вказав на те, що в листопаді 2011 року ТОВ «Онікс» не здійснювало ніякої господарської діяльності, податкова декларація за листопад 2011 року складена, підписана та подана особисто ОСОБА_4 з нульовими показниками.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Олекс Груп» та ТОВ «Онікс» носять характер недійсного правочину та проведені з метою ухилення від податків, тобто з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, надані позивачем документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними доказами на підтвердження права позивача на податковий кредит.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно п.138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .
Отже, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судом першої інстанції, первинні документи контрагента, надані позивачу, підписані не уповноваженою особою, яка на момент укладення угод не була відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку, - отже, контролюючим органом правомірно зроблено висновок, що дані документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та не можуть вважатися первинними.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до перевірки було подано податкові накладні №38 від 24.01.2012 року та №46 від 31.01.2012 року, які були виписані ТОВ «Онікс» в той час, як свідоцтво платника ПДВ останнього було анульоване 23.01.2012 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще податковим органом правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивачем не надано доказів належного оформлення первинних документів, на підставі яких останнім були занижені податок на прибуток підприємств та ПДВ .
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
Судове рішення № 30910119, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/110/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: