Ухвала суду № 30910208, 18.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14019/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченка І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської обласної митниці та особи, що приєдналася до апеляційної скарги Прокуратури Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Цептер Інтернаціональ Україна» до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.09.2012 року №64, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство «Цептер Інтернаціональ Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом Київської обласної митниці та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року №64.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 28 вересня 2012 року № 64.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, невірне заповнення позивачем графи 33 ВМД призвело до зниження податкових зобов'язань за податком на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Київською обласною митницею Державної митної служби України проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» з питань правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, ввезених на митну територію України, а саме: апарати світлової терапії «Bioptron Pro 1 із настільною стійкою»PAG-990, «Bioptron Pro 1 із підловогою стійкою»PAG-991, Light Therapy Device «Bioptron Pro 1 inc. Table stand» PAG-990, «Bioptron Pro 1 inc. floor stand»PAG-991, Апарат світлової терапії Bioptron Compact III із стійкою PAG-860-С, Апарат світлової терапії Bioptron 2 PAG-880 Light Therapy Device Bioptron 2 PAG-880, за результатами якої складено акт від 07 вересня 2012 року № н24/12/125000000/20056698.

В ході перевірки встановлено, що ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» імпортувало дані апарати та здійснювало їх оформлення, в графі 31 ВМД за кодами згідно з УКТ ЗЕД 9018908590 для Апаратів, оформлених до 14.01.2011, та УКТ ЗЕД 9018908500 для Апаратів, оформлених з 15.01.2011 року.

Товари, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 9018908590 та 9018908500, застосовуються ставки ввізного мита в розмірі 0%. Оформлені ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»- апарати внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволено для застосування в медичній практиці.

Перевіркою встановлено, що позивачем до митного оформлення Апаратів не надано всієї наявної в нього інформації (інструкцій, рекламних листівок тощо), необхідної для визначення вищевказаних кодів товару . Це є порушенням вимог ст. 81. Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV., ст. 10.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 197/97, та ст. 16.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2756-VI, що, в свою чергу, призвело до неправомірного застосування ст. 5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 197/97 та ст. 197.1.27 ПК України.

В результаті порушень вимог митного законодавства, зазначених в п.1, 2 висновку, ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 761 374,87 грн.

На підставі вищевикладеного Київською обласною митницею Державної митної служби України винесено податкове повідомлення-рішення № 64 від 28 вересня 2012 року на загальну суму 3 833 676, 37 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлений позивачем товар до митного оформлення за ВМД пропущено на митну територію України, то відповідач погоджувався з наданими позивачем відомостями про товар, а отже митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, та перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, виходить з наступного.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)»обов'язок проведення перевірки правильності класифікації та кодування товару покладено на Державну митну службу України.

Згідно з Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами вказаного відділу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань.

До товарної позиції 9018 УКТЗЕД відносяться прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратуру для дослідження зору, а саме: апарати електродіагностичні. До цієї товарної позиції включається також широкий діапазон приладів і пристроїв, які у більшості випадків використовуються лише в професійній практиці або для встановлення діагнозу, профілактики чи лікування хвороби, або для оперування і т.п.

Пояснення даної товарної позиції не місить імперативного, безумовного визначення використання апаратів позиції 9018 тільки професійними лікарями (кваліфікованим медичним персоналом), а стверджують переважну більшість випадків, а тому висновок митного органу про можливість використання вказаних вище апаратів і не в медичних цілях та відповідно не можливість їх класифікації у межах товарної позиції 9018, є суперечливим.

Судом першої інстанції встановлено, що при переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікацій товару згідно УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару за кодом 9018908590 та 9018908500 під час митного оформлення були відсутні, а документи, які подані позивачем для визначення коду товару згідно УКТЗЕД при митному оформлені товару, у митного органу сумнівів не викликали.

Відповідно до пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно узагальнення Верховного Суду України, викладеного в листі від 01.01.2010 під назвою «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами», митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, дія якого не поширюється на митні органи.

Таким чином, відповідач не надав належного підтвердження доводам, викладеним в апеляційній скарзі, з приводу того, що позивачем порушено вимоги товарної номенклатури Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371, що призвело до неправильного класифікування товару за кодом 9018908590 та 9018908500, та несплати податку на додану вартість у повному обсязі.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що Київською обласною митницею протиправно прийняла спірне податкове повідомлення-рішення, є правильним.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської обласної митниці та особи, що приєдналася до апеляційної скарги, - Прокуратури Київської області, - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.