Ухвала суду № 30908200, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/55298/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2011

у справі № 2а-7932/10/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент»

до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївцемент» звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області (правонаступником якої є Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області) № 0000362308 від 26.04.2010.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне рішення податкового органу, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Миколаївцемент» за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, складено акт № 303/230/00293025 від 13.04.2010, в якому зафіксовано порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення видачі коштів покупцям за недоотриманий цемент, згідно з актами повернення коштів по видаткових касових ордерах без проведення цих розрахункових операцій через РРО та без роздрукування відповідних розрахункових документів і видачі покупцям, які недоотримали або відмовились від цементу, розрахункових документів на суму 4 828,35 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 26.04.2010 відповідачем прийняте рішення № 0000362308 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 141,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до абз. 4 ст. 2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, позивачем проводилося повернення коштів за товар (цемент) який не отримувався покупцями та відповідно ними не повертався. Сам товар (цемент) не передавався від продавця покупцю, а проводилося повернення сум авансу, у зв'язку з відмовою від договору покупцем.

Аналізуючи положення ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що повернення покупцю сум попередньої оплати без попереднього відвантаження товару не може вважатися розрахунковою операцією, адже, в даному випадку відсутнє повернення товару, оскільки він не був отриманий ним.

Матеріалами справи встановлено, що кошти поверталися покупцям на підставі заяв та з оформленням видаткових касових ордерів.

Відповідно до постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно із п. 3.4 зазначеного Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи основною продукцією власного виробництва ВАТ «Миколаївцемент» є саме цемент.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, проведення позивачем операцій по продажу продукції власного виробництва (цементу) може проводитися без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Також, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що податковим органом порушено строки застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст. 250 Господарського кодексу України, визначені спірним рішенням від 26.04.2010, оскільки виявлені порушення, на думку податкового органу, мали місце за видатковими касовими ордерами від 30.07.2008 № 378, від 03.09.2008 № 442, від 28.01.2008 № 17.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний