Постанова № 30907972, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5015/4381/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.02.13у справі№5015/4381/12господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ"простягнення сумиза участю представників від:позивачаПількевич В.В. (дов. від 22.03.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" про стягнення 263 265,99 грн., з яких 222 789,99 грн. - сума основної заборгованості за спожитий природний газ, 17 026,01 грн. - пеня, 2 227,90 грн. - інфляційні нарахування, 5 626,78 грн. - 3% річних, 15 595,30 грн. - 7%-й штраф.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.12 (суддя Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Давид Л.Л., судді: Данко Л.С., Юрченко Я.О.), позов задоволено частково. Стягнуто 11 918,21 грн. - пені, 2 227,90 грн. - інфляційних нарахувань, 5 626,78 грн. - 3% річних, 10 916,71 грн. - 7%-го штрафу, та судового збору на суму 5 266,00грн. Оскільки сума основної заборгованості погашена, провадження у справі відносно стягнення 222 789,99 грн. припинено В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати: постанову апеляційної інстанції повністю, а рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та 7%-го штрафу. Свої доводи скаржник обгрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України) та процесуального права (ст.4-2, 43, 83, 84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.11 між позивачем і відповідачем укладено договір №29/09/11-ТЕ купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями та додатки до нього (Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов п.6.1 договору, він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. На момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, договір був чинним (п.11.1 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, протягом жовтня 2011 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 4 992 789,99 грн. На момент подачі позовної заяви відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплати за отриманий природний газ в повному обсязі не провів, заборгувавши 222 789,99 грн.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач погасив основну суму боргу, що не заперечується позивачем. З огляду на вищевикладені обставини, судова колегія місцевого господарського суду припинила провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Скаржник не оскаржує судові акти в частині припинення провадження щодо суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних, тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції. Скарга стосується правомірності зменшення судами пені та 7%-го штрафу на 30%, враховуючи положення ст.83 ГПК України. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи заявлену до стягнення пеню, взяли до уваги те, що споживачем основної кількості послуг, для надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач, згідно законодавства, не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, відповідачем погашено основну суму боргу, а відтак враховуючи ступінь виконання зобов'язання ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість задоволення зменшення розміру пені та 7%-го штрафу на 30%. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 11 918,21 грн. - пені, а 7% штрафу у розмірі 15 595,30 грн.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Судами вірно застосовані положення вищевказаних правових норм, правомірно враховано, що відповідачем не надано господарському суду доказів, які повністю спростовували б вимоги позивача та не надано доказів належного виконання зобов'язань по договору від 29.09.11 №29/09/11, що одночасно є підставою для зменшення суми пені та 7%-го штрафу, але частково.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність використання такого права суду. Суд касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним, тому касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова апеляційної інстанції залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.13 у справі №5015/4381/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій