Постанова № 30907975, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 2/92/5022-1509/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С.,суддів:Корсака В.А., Сибіги О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції публічного акціонерного товариства "Банк Форум"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012у справі№ 2/92/5022-1509/2011 господарського суду Тернопільської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції публічного акціонерного товариства "Банк Форум"доприватного агропромислового підприємства "Відродження",третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_4,прозвернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості в сумі 602 228, 26 грн.та за зустрічним позовомприватного агропромислового підприємства "Відродження"допублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції публічного акціонерного товариства "Банк Форум"провизнання недійсним договору заставиу судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Жирик Я.І. (дов. №10/00-291 від 29.05.2012р.),

від відповідача: Грек О.М. (дов. б/н від 21.08.2012р.),

від третьої особи: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.01.2012р. у справі №2/92/5022-1509/2011 (суддя О.В. Колубаєва) первісний позов задоволено: встановлено борг ОСОБА_4 разом з пенею та штрафом по кредитному договору № 184/08/26СLRv від 19.06.2008р., в сумі 602 228 грн. 26 коп.; звернено стягнення в сумі 602 228 грн. 26 коп. на предмет застави за договором застави від 19.06.2008р., зареєстрованим в реєстрі за № 1127 -комбайн CLASS MEDION 310, 2006р., заводський номер НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, який є власністю Приватного агропромислового підприємства "Відродження"; присуджено даний предмет застави реалізувати на прилюдних торгах, з початковою вартістю 800 000 грн., яка узгоджена сторонами в п. 1.4. даного договору застави; присуджено вилучені від продажу кошти перерахувати Публічному акціонерному товариству "БАНК ФОРУМ" в сумі 602 228 грн. 26 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі № 2/92/5022-1509-2011 (судді Г.М. Гнатюк, Н.М. Кравчук, О.Л. Мирутенко) зазначене рішення господарського суду Тернопільської області від 12.01.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, зустрічні позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним договір застави від 19.06.2008р., укладений між АКБ "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" та ПАП "Відродження". В задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції публічного акціонерного товариства "Банк Форум" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 12.01.2012р. у справі №2/92/5022-1509/2011, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 92, 207, 241 Цивільного кодексу України, ст.ст. 62, 63, 65, 67, 133, 134 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу".

Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Між АКБ "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" (далі - Банк), правонаступником якого є ПАТ "БАНК ФОРУМ" та громадянином ОСОБА_4 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №184/08/26CLRv від 19.06.2008р.

На виконання кредитного договору Тернопільською філією АКБ "Форум" надано ОСОБА_4 (далі - Позичальник) кредитні кошти в розмірі 100000,00 доларів США на споживчі цілі з процентною ставкою в розмірі 13,5% річних, зі строком повернення 18 червня 2011 року.

Як встановлено судами, відповідно до пункту 2.6. зазначеного Кредитного договору, Позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

У кредитному договорі № 184/08/26СLRv від 19.06.2008р. сторони передбачили:

- термін остаточного повернення кредиту - 18.06.2011р. (п. 1.2. договору);

- за користування кредитом позичальник сплачує 13,5 % річних (п. 1.3. договору);

- погашення кредиту та сплата відсотків здійснюються згідно з графіком, який є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 2.3. договору);

- у випадку прострочення погашення заборгованості по кредиту та відсотках, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення із суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів (п. 4.1. договору);

- за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000 грн. (п. 4.4. договору);

- в разі несплати позичальником процентів в терміни, встановлені в п. 2.6 цього договору, банк має право вимагати від позичальника достроково повернути кредитні кошти, стягнути процентів за користування кредитним коштами, неустойку та є підставою для звернення Банком стягнення на заставлене майно (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 184/08/26СLRv від 19.06.2008р., за період з 01.06.2011р. по 30.11.2011р. банком нараховано позичальнику пеню в сумі 5 421 грн. 60 коп., з яких: 3 221 грн. 06 коп. -пеня за прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту та 2 200 грн. 54 коп. - пеня за прострочення погашення заборгованості по відсотках.

Крім того, судами встановлено, що згідно з п. 4.4. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позичальник повинен сплатити банку штраф у розмірі 5 000 грн.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, в забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком та майновим поручителем - ПАП "Відродження" укладено договір застави від 19.06.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий №1127. При цьому даний договір від імені ПАП "Відродження" підписано директором ОСОБА_4

Відповідно до умов даного договору застави ПАП "Відродження" (Заставодавець) передав в заставу Банку (Заставодержателю) комбайн CLASS MEDION 310, 2006 р. в., заводський номер НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, який належить йому на праві приватної власності.

Пунктами 1.1., 2.2. та 5.4. договору застави від 19.06.2008р. сторони передбачили, що при порушенні Позичальником умов кредитного договору щодо строків виконання зобов'язання, Заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Судами також встановлено, що в забезпечення виконання умов кредитного договору від 22.12.2008р. було укладено також договір поруки між Банком та поручителем - громадянкою ОСОБА_8

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені у договорі терміни, Банк звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11.01.2011р. у справі №2-8/11 стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_8 на користь Банку 334267,10грн. заборгованості, пені та штрафу, нарахованих по кредитному договорі № 184/08/26СLRv від 19.06.2008р. станом на 20.12.2010р. При цьому щодо вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11.01.2011р. закрито провадження у цій частині вимог, оскільки справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з того, що рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області №2-8/11 від 11.01.2011р. не виконано в зв'язку з відсутністю коштів і майна у солідарних боржників, Банк звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягення з ПАП "Відродження" заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави комбайн CLASS MEDION 310, 2006 р.в., початковою вартістю 800 000,00грн. шляхом реалізації рухомого майна на прилюдних торгах.

Задовольняючи первісний позов, господарський суд першої інстанції виходив з підставності позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості з врахуванням відсотків, пені та штрафу в сумі 602 228,26грн. (що узгоджено сторонами кредитного договору №184/08/26CLRv від 19.06.2008р.). Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд мотивував тим, що ОСОБА_4, як керівник і засновник ПАП "Відродження", був власником свого майна і вільний у виборі предмета договору, тобто мав право укладати господарські договори, зокрема, договір застави.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент укладення кредитного договору і договору застави ОСОБА_4 був і власником і директором ПАП "Відродження", а тому договір застави від 19.06.2008р., укладений між АКБ "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" та ПАП "Відродження", підписаний зі сторони ПАП "Відродження" ОСОБА_4 як директором у своїх власних інтересах, що суперечить ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Однак, зазначені висновки господарського суду апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Судами вірно встановлено, що на момент укладення кредитного договору від 19.06.2008р. №184/08/26CLRv і договору застави від 19.06.2008р. ОСОБА_4 був і власником і директором ПАП "Відродження".

Крім того, суди дійшли правомірного висновку щодо наявності заборгованості ОСОБА_4 перед Банком за кредитним договором від 19.06.2008р. № 184/08/26СLRv.

Однак, господарським судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не було взято до уваги на основі дослідження наявних у справі матеріалів, що ОСОБА_4 був власником свого майна і мав право розпоряджатися ним незалежно від волі інших, укладаючи договір застави від 19.06.2008р., тобто застосування норми ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин господарським судом апеляційної інстанції є неправомірним, оскільки не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Господарським судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що Приватне агропромислове підприємство "Відродження" засноване в 2000р. засновником ОСОБА_9 02.03.2000р. Підприємство взяло на себе всі права і обов'язки реорганізованої селянської спілки "Відродження". 24.02.2004р. в Статут підприємства внесені зміни, згідно з якими приватне агропромислове підприємство "Відродження" створене ОСОБА_4

08.11.2011р. зборами власників приватного підприємства був затверджений Статут приватного агропромислового підприємства "Відродження" (нова редакція). Згідно даного статуту, власником даного підприємства є юридична особа Вайлуку Венчерз Лімітед (WAYLUKU VENTURES LIMITED).

Отже, як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, до 2011р. власником приватного агропромислового підприємства "Відродження" був ОСОБА_4, а з 2011р. власником даного підприємства став Вайлуку Венчерз Лімітед (WAYLUKU VENTURES LIMITED).

Згідно Статуту даного підприємства в редакції 19.06.2008р.:

- підприємство з 2004р. по 2011р. є власністю ОСОБА_4 (п.3.1. Статуту);

- статутний фонд утворюється за рахунок коштів засновника (п.3.3. Статуту);

- підприємство вправі укладати цивільно-правові угоди (п.3.5. Статуту);

- керівництво підприємством здійснює директор, який одночасно є власником. Він самостійно вирішує питання соціального розвитку виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства (п.5.1. Статуту);

- директор розпоряджається майном та фінансовими засобами, укладає договори (п.5.3. Статуту);

- для забезпечення своєї діяльності, підприємство укладає цивільно-правові угоди, договори з будь-якими юридичними чи фізичними особами (п.6.3. Статуту).

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, на час підписання договору застави від 19.06.2008р. засновником та власником приватного агропромислового підприємства "Відродження" був ОСОБА_4, що не суперечить ст.ст. 62, 63, 65 Господарського кодексу України.

ОСОБА_4, як керівник і засновник підприємства був вільний у виборі предмета договору, визначення зобов'язань та інших умов господарських відносин (ст. 67 Господарського кодексу України), оскільки основу правового режиму майна даного суб'єкта господарювання становить право власності (ст. 133 Господарського кодексу України). У зв'язку з чим, власник підприємства, на свій розсуд, мав право одноособово володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном (ст. 134 ГК України), мав право укладати господарські договори, як суб'єкт господарювання, зокрема, договір застави.

Окрім того, як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, ПАП "Відродження" в подальшому вчинило дії, що свідчать про прийняття договору застави від 19.06.2008р. до виконання, зокрема, добровільно застрахувало заставлене майно (договір добровільного страхування майна від 19.06.2008р.), брало участь у перевірці наявності, кількості, стану та умов збереження майна, що передано в заставу (довідки, підписані представниками Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" та ПАП "Відродження" від 18.06.2009р.; від 19.06.2008р.; від 19.09.2008р.; від 19.03.2009р. та від 19.12.2008р.).

Господарський суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що договір застави створив для банку та приватного підприємства відповідні права та обов'язки, при укладенні договору сторони керувались ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Тобто, директор і власник майна приватного підприємства мав право давати в заставу майно, вказані дії власника свого майна не порушували в момент укладення договору інтересів та прав інших осіб, а банк має право у разі невиконання боржником зобов'язання одержати зобов'язання за рахунок заставленого приватним підприємством майна.

З огляду на викладене, висновки господарського суду першої інстанції про доведення позивачем за допомогою належних і допустимих доказів обставин, на які він посилається в підтвердження своїх вимог, і відповідно, про наявність підстав для задоволення позову є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 12.01.12 у апеляційного господарського суду не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі № 2/92/5022-1509/2011 - скасувати.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 12.01.2012р. у справі № 2/92/5022-1509/2011 залишити в силі.

Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Відродження" (47800, Тернопільська обл., Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 33, кв. 15, ідентифікаційний код 30786671) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 6773,38 грн. судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Тернопільської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді В.А. Корсак

О.М. Сибіга