Ухвала суду № 30907148, 27.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.справа № 2а/0470/4009/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а/0470/4009/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000952302 від 28.10.2011 р. та №0000012302 від 10.01.2012 р. (т.1, а.с.2-15)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4009/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що ним було надано до перевірки у повному обсязі документи фінансово - господарської діяльності, які слугували підставою визначення суми бюджетного відшкодування, але, посадовими особами відповідача всупереч п.200.4 ст.200 ПК України було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а/0470/4009/12 адміністративний позов задоволено. (суддя - Бондар М.В.) (т.4, а.с.258-263)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що в ході проведення перевірки ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року - липень 2011 року, не встановлено фактів заниження або завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, акт перевірки містить лише припущення та посилання на необхідність доопрацювання шляхом проведення зустрічних звірок. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, упереджено та нерозсудливо.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а/0470/4009/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що TOB «Дніпроолія» сформовано «ризиковий» податковий кредит по операціях з придбання ТМЦ у TOB «Дніпро-Атлантік» у листопаді 2009 - березні 2010 року, січні - липні 2011р. на загальну суму 7 593 775,38грн, в т.ч. ПДВ 1 265 629,23грн., та у TOB «МІРТ XXI» у листопаді 2009р. - січні 2010р., та у березні 2010р. на загальну суму 6 893 470,02грн, в т.ч. ПДВ 1 148 911,67грн.

Представники відповідача, кожен окремо, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача, в підготовчій частині судового розгляду надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу та просив суд в задоволенні вимог скарги відмовити за її необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дніпроолія» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.09.2009 р., перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бабушкінському районі та зареєстровано платником ПДВ.

Фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року - липень 2011 року. За наслідком перевірки відповідачем 27.09.2011 р. складено Акт №2184/23/36726560 (а.с.17-32 т.1, 2-238 т.4)

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного Акту, перевіркою встановлено наступне:

- в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, п.7.7 ст.7 Закону №168, п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, п.4.2., п.п.5.12.2 п.5.12 розділу 5 Наказу ДПА «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.05 №213 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за №702/10982, ТОВ «Дніпроолія» завищено суму бюджетного відшкодування на 3 992 256,0 грн., в т.ч. по деклараціях з ПДВ за: грудень 2010 року на суму 2 718 908 грн., січень 2011 року - 102 034 грн., лютий 2011 року - 86757 грн., березень 2011 року - 429579 грн., квітень 2011 року - 330897 грн., травень 2011 року - 87038 грн., червень 2011 року - 111591 грн., липень 2011 року - 125452 грн.;

- достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1368901 грн., в т.ч. за грудень 2010 року - 1355034 грн., за квітень 2011 року - 7568 грн. та за липень 2011 року - 6299 грн.;

- необхідність застосування до платника п.71.1 ст.71 та п.73.5 ст.73 ПК України для підтвердження формування податкового кредиту, який потребує додаткового підтвердження зустрічними звірками у розмірі 4695445 грн., в т.ч. грудень 2009 року - 1143631 грн., лютий 2010 року - 728921 грн., березень 2010 року - 613415 грн., травень 2010 року - 340 грн., червень 2010 року - 45713 грн., липень 2010 року - 191925 грн., серпень 2010 року - 193823 грн., вересень 2010 року - 255072 грн., жовтень 2010 року - 102042 грн., листопад 2010 року - 192485 грн., грудень 2010 року - 51763 грн., січень 2011 року - 52284 грн., лютий 2011 року - 415854 грн., березень 2011 року - 422637 грн., квітень 2011 року - 50014 грн., травень 2011 року - 53951 грн., червень 2011 року - 181575 грн.

28.10.2011р. на підставі акту №2184/23/36726560 від 27.09.2011 р. відповідачем по справі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952302 (а.с.32 т.1), яким згідно ТОВ «Дніпроолія» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3992256 грн., в т.ч. за 12 міс. 2010 року - 2718908 грн., 1 міс. 2011 року - 102034 грн., 2 міс. 2011 року - 86757 грн., 3 міс. 2011 року - 429579 грн., 4 міс. 2011 року - 330897 грн., 5 міс. 2011 року - 87038 грн., 6 міс. 2011 року - 111591 грн., 7 міс. 2011 р. - 125452 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порядку апеляційного узгодження було оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до ДПА у Дніпропетровській області первинної скарги та до ДПС України - повторної скарги.

29.12.2011 р. за наслідком розгляду первинної скарги ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення №37560/10/25-008, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін та на 31363 грн. збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій, а скарга позивача залишена без задоволення. (а.с.34-39 т.1).

10.01.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012302, яким зменшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Дніпроолія" з ПДВ за основним платежем на 31363 грн. (а.с.33 т.1).

15.03.2012 р. ДПС України за наслідком розгляду повторної скарги прийнято рішення №4608/6/10-245, яким податкове повідомлення-рішення №0000952302 від 28.10.2011 р. з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 29.12.2011 р. №37560/10/25-008 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. (а.с.41-44 т.1).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; Законом України «Про податок на додану вартість».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту-перевірки, однією з підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 2657149,65 грн. вказано на отримання суми ризикового кредиту, сформованого ТОВ «Компанія «Дніпро - Атлантік» у розмірі 1265529,23 грн. та ТОВ «Мірт XXI» у розмірі 1148911,67 грн., про що зазначено й в апеляційній скарзі.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком контролюючого органу, оскільки судом першої інстанції були досліджені матеріали, які долучені до справи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №222776 (а.с.107-109 т.3), у відповідності до якого статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» - підтверджено, а стан юридичної особи - зареєстровано.

Крім того, матеріали справи містять первинні документи, які підтверджують господарську діяльність між позивачем та вищезазначеними контрагентами (а.с.а.с.2-87; 102-213 т.2).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналогічний порядок визначено і чинним з 01.01.2011р. Податковим кодексом України.

Колегія суддів вважає, що матеріали перевірки контролюючого органу не свідчать про встановлення фактів, які б були підставою того, що Договори, укладені між позивачем по справі та вищевказаними контрагентами, порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави.

До такого висновку колегія суддів приходить з урахуванням того, що факт несплати податків не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору. Крім того, матеріали Акту перевірки не містять та не ставлять під сумнів факти поставки товарів позивачу за Договорами. Навпаки Акт перевірки містить дані, згідно яких при проведенні перевірки були виявлені документи, що свідчать про факт здійснення господарських операцій за вказаними Договорами.

Статтею 19 Конституцією України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог колегія суддів керується, в тому числі, й практикою Європейського суду, а саме: у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02, п. 38 рішення), Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що посилання ДПІ у Бабушкінському районі на «сумнівність» господарських операцій з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» та ТОВ «Мірт XXI» є безпідставними.

До такого висновку колегія суддів приходить, крім того й тому, що ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» відображено взаємовідносини з ТОВ «Дніпроолія» в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, а саме у Додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредити у розрізі контрагентів», що підтверджується Довідкою №4991/23-3/34409834, складеною Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 09.12.2011р. (а.с.240-250 т.4).

Також, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення у сумі 1200634,00 грн. ДПІ у Бабушкінському районі було складено довідку №98/23-5/36726560 від 12.05.2010р. (а.с. 214-228 т.2), якою встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Мірт XXI» в грудні 2009р. на суму ПДВ у розмірі 398870,67 грн. та в січні 2010р. на суму ПДВ 389240,00 грн.; встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»; підтверджено, що у декларації ТОВ «Дніпроолія» за лютий 2010 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 1200634 грн.

Згідно п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу виїмки від 23.11.2010р. (а.с.191-193 т.1) співробітниками податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі було проведено виїмку оригіналів документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпроолія». Дані документи приєднані до матеріалів кримінальної справи №99106210, слідство по якій триває (а.с.110, 192 т.3).

В ході апеляційного розгляду справи, представники відповідача в судовому засіданні не спростували факту порушення ДПІ у Бабушкінському районі вимог зазначеної норми.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок бездіяльності відповідача, без отримання копій вилучених документів, останнім передчасно зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Дніпроолія» по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматика» та ТОВ «Альтаїр -XXI 7к».

Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про заповнення позивачем Додатка 2 до податкових декларацій «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» всупереч Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, виданої в якості додатку до листа ДПА України від 06.08.2008 p. N 15844/7/16-1117, оскільки нормою пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення суми бюджетного відшкодування сума податку, сплачена постачальникам, не розбивається по періодах виникнення залишків від'ємних значень.

Вказаним Законом встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина залишку від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, сплаченого постачальникам у попередніх періодах, а не фактично сплачена частина від'ємного значення.

Таким чином, при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами Закону України «Про податок на додану вартість та Податковим кодексом України (у відповідні періоди).

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, в тому числі, керується й вимогами пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , чинного на час виникнення спірних правовідносин, згідно яких, у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в ході проведення перевірки ТОВ „Дніпроолія" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року - липень 2011 року, не встановлено фактів заниження або завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, оскільки акт перевірки містить лише припущення та посилання на необхідність доопрацювання шляхом проведення зустрічних звірок.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 19 червня 2012р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012р. у справі №2а\0470\4009\12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 01 квітня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна