Постанова № 30903068, 15.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 804/2850/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представника позивача Рудницької Ю.О.

представника відповідача Коваленка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Дніпропромліт» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000361541 від 14.02.2013 р., № 0000611542 від 14.02.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Посилання відповідача на постанову Самарського районного суду є безпідставною, оскільки вказана постанова не стосується посадових осіб позивача. Крім того, посадова особа контрагентів позивача, у відношенні якої винесена постанова, звільнена від кримінальної відповідальності. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000361541 від 14.02.2013 р., № 0000611542 від 14.02.2013 р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які допустили порушення податкового законодавства, що встановлено рішенням суду, котре набрало законної сили. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Приватним підприємством «Славутич-Сігма Н» та Приватним підприємством «Спецпромтехніка». Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Приватне акціонерне товариство «Дніпропромліт» зареєстровано як юридична особа 23.07.1997 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 21866376 та перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (Т. 1 а.с. 112-115).

24.01.2013 р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Славутич-Сігма Н» за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р. та Приватним підприємством «Спецпромтехніка» за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 105/225/21866376 від 31.01.2013 р. (Т. 1 а.с. 14-30).

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Приватним акціонерним товариством «Дніпропромліт»:

- ст. 234 Цивільного кодексу України, пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР, ст. 44 Господарського кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 63 834,00 грн.;

- ст. 234 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, занижено податок на додану вартість на загальну суму 23 213,00 грн. (Т. 1 а.с. 29).

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що: Приватне акціонерне товариство «Дніпропромліт» мало господарські взаємовідносини з контрагентами - Приватним підприємством «Славутич-Сігма Н» та Приватним підприємством «Спецпромтехніка», які допустили порушення податкового законодавства, а саме, посадову особу зазначених підприємств визнано винною в організації мережі фіктивних підприємств з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів; позивачем не в повному обсязі надано до перевірки документи фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі акту № 105/225/21866376 від 31.01.2013 р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення № 0000361541 від 14.02.2013 р., № 0000611542 від 14.02.2013 р. (Т. 1 а.с. 12, 13).

Відповідно до супровідного листа від 19.01.2013 р. Приватним акціонерним товариством «Дніпропромліт» направлено на адресу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства щодо господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Славутич-Сігма Н» та Приватним підприємством «Спецпромтехніка» (Т. 2 а.с. 25).

Представником позивача на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами надано наступні документи: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності (Т. 1 а.с. 37-110, 141-164).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. № 1-301/11 встановлені наступні обставини.

04.03.2005 р. ОСОБА_3 став засновником та директором підприємства «Славутич-Сігма Н».

В період з 04.03.2005 р. по 25.02.2010 р. ОСОБА_3, маючи в розпорядженні статутні, реєстраційні документи, печатку, банківські рахунки використовував підприємство для здійснення незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив фіктивне підприємництво, а саме, придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Приватного підприємства «Славутич-Сігма Н» з метою використання підприємства для покриття незаконної діяльності.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_3 став засновником Приватного підприємства «Спецпромтехніка» та в період з 17.10.2005 р. по 01.03.2011 р. використовував підприємство для здійснення незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив фіктивне підприємництво, а саме, придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Приватного підприємства «Спецпромтехніка» з метою використання підприємства для покриття незаконної діяльності.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, погодився з обставинами по справі, встановленими досудовим слідством, з наданими доказами та заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію».

Клопотання підсудного ОСОБА_3 задоволено, застосовано до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» та звільнено від кримінальної відповідальності (Т. 2 а.с. 32-37).

Відповідно згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 4.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону України датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р.

№ 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Представником позивача надані до суду первинні документи фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Славутич-Сігма Н» та Приватним підприємством «Спецпромтехніка».

При цьому, постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р., яка набрала законної сили, встановлено, що Приватне підприємство «Славутич-Сігма Н» та Приватне підприємство «Спецпромтехніка» створені засновником - ОСОБА_3, для здійснення незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму.

В зв'язку з наведеним, податкові накладні, підписані ОСОБА_3, та інші первинні документи, надані позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки хоча формально зазначені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», вони складені за відсутності факту здійснення господарської операції.

Представником відповідача не надано доказів направлення позивачу запиту про надання інформації та її документального підтвердження до винесення наказу про проведення перевірки.

Позивачем доведено факт надіслання до податкового органу первинних документів, на відсутність яких посилається в акті перевірки відповідач, а саме, доказів транспортування товару, після отримання наказу про проведення перевірки.

Отже, відповідачем були порушені вимоги ст. 79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення перевірки.

Проте, зазначені первинні документи долучені до матеріалів справи, досліджені в судовому засіданні та не враховуються судом з підстав, наведених вище.

Таким чином, порушення, допущені податковим органом при проведенні перевірки платника податків, не впливають на сутність встановленого перевіркою порушення вимог податкового законодавства, допущених таким платником податків.

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000361541 від 14.02.2013 р., № 0000611542 від 14.02.2013 р. відповідають вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 22.04.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук